Зимове сходження на Говерлу та Петрос 2026 - в будиночках

Зустрічаємося у Івано-Франківську. Знайомимося, і всі разом автобусом вирушаємо в турпритулок Козьмещик, який знаходиться біля підніжжя Говерли. Якщо дозволить дорога, нас підвезуть прямо в Козьмещик, а якщо ні - в селі Лазещина потрібно буде пересісти в повнопривідний автомобіль, яким проїдемо до будинку, де будемо жити ці чотири дні. Комфорт мінімальний, але ж нам головне піднятися на Говерлу взимку, і щоб було де переночувати в теплі і затишку. Заселяємось, трохи відпочиваємо після дороги і йдемо розглядати околиці, пройдемо трохи зимови стежками. Тимлідер перевірить ваше основне спорядження і підготовку, розповість про особливості зимових походів. Таким чином, ви зможете зрозуміти і відчути, що вас чекає завтра. Лягаємо спати рано, бо вихід на гору буде на світанку.
Увага! Хоч ми бронюємо житло заздалегідь, бувають випадки, коли в Козьмещику немає вільних місць і нам доведеться жити в Лазещині та їздити з Лазещини в Козьмещик і назад. Особливо це стосується новорічних і різдвяних свят.

Сьогодні у нас великий день. Тому потрібно встати з самого ранку, ще затемна. Ситно їмо і вирушаємо в дорогу до Говерли. Початок підйому досить пологий і проходить через ліс. Потім кут нахилу стає більшим і ми почнемо відчувати, що приїхали в справжні гори. Підйом досить крутий і слизький. Тому надійне взуття обов'язкове! Пройшовши повз покинуті на зиму кошари пастухів, залишивши позаду засніжений ліс, ми виходимо на невеличке плато, звідки відкривається Говерла у всій своїй красі. Здається, ось ще пів години - і ми на вершині. Але не зовсім так. Доходимо до дерев'яного будиночка, в якому переводимо дух перед останнім ривком, підкріплюємося смаколиками з гарячим чаєм - і вирушаємо до вершини пані Говерли.

Вітаємо, ви молодці і можете собою пишатися, адже, далеко не кожен може похвалитися зимовим сходженням на Говерлу! А тепер, подолавши всі бурхливі емоції, озирніться на всі боки і ще раз переконайтеся, що таких пейзажів ви навіть уявити собі не могли і ніякі фотографії і відео не зможуть передати того, що ви відчули і побачили тут на власні очі. До речі, затримуватися не варто, інакше можна замерзнути. Тому швиденько фотографуємося,  починаємо спускатися вниз. Дорога назад набагато простіша і швидша, адже, частину шляху можна просто з'їхати на п'ятій точці. Увечері відпарюємось в лазні і ділимося враженнями. День вдався!

Не втрачаємо часу дарма і вирушаємо на зимове сходження на Петрос. Це четверта вершина українських Карпат, сходження на неї коротше за часом, ніж на Говерлу, але складніше і небезпечніше. Після довгого підйому до підніжжя Петроса, ми вийдемо на галявину з будиночками, де влітку живуть пастухи які випасають овець і корів на схилах гір. Тут відкриваються неймовірні краєвиди які захоплюють дух. Залишається набрати пару сотень метрів та ми на вершині! Але не варто розслаблятися, схил гори набагато крутіший - треба бути максимально уважним і обережним, беззаперечно слухатися порад і вказівок тимлідера. І ось вона, вершина! З Петроса відмінно проглядається Говерла і весь Чорногорський хребет. На спуску максимально обережні і зібрані. Сходження на Петрос вам запам'ятається значно краще, ніж на Говерлу, адже, воно складніше і екстремальніше. Але крім нових відчуттів ви отримаєте базові навички ходіння в кішках по схилу, який допоможе у подальших походах і складніших сходженнях.

Сьогодні день відпочинку. Неспішно збираємось та вирушаємо до Івано-Франківська. По дорозі можна зупинитися на Яблунівському перевалі чи в Яремче купити сувенірів на згадку та на подарунок.
Повернувшись до Івано-Франківська, за традицією йдемо посидіти в кафе "Десятку", відсвяткувати наш похід.