Аусангате трек | Незвідане Перу

Зустрічаємося в Куско. Його центр, до речі, відноситься до світової спадщини ЮНЕСКО. Тут ми докладно познайомимося з Південною Америкою і учасниками нашої експедиції, до того ж почнемо активну акліматизацію. Місто лежить на 3400 м н. р. м.! Нам допоможуть екскурсії в музеях (Інків, Коріканча) і підбадьорливий традиційний чай з листя коки :). Після обіду вирушаємо в Саксайуаман - величезну інкську цитадель з храмовим комплексом і військовим гарнізоном. Будівництво її почалося в далекому 1400 році, а в околицях є й більш ранні пам'ятки періоду кільце (900 р). Оглянемо колись неприступний «будинок Сонця і війни», руїни веж, що досягають 22 метри в діаметрі, палаци, де жив головний Інк, кладку стін, барельєфи. Увечері повернемося в наш хостел відпочивати.

Виїжджаємо у високі гори до підніжжя священного Салкантаю. Дорога петляє під покровом густих джунглів, минаючи бідні ізольовані селища. У вікнах миготять вершини Анд, пейзаж невблаганно перетворюється на пустельне високогір'я. Проте сьогодні на нас чекає кілька годин трекінгу. Після прибуття наймаємо погоничів, завантажуємо їм поклажу і легко піднімемося трохи вище. Увечері насолодимося неймовірною панорамою найпотужнішої в Південній півкулі гірського ланцюга, розфарбованого полум'ям вранішнього сонця.

Настав час брати першу висоту. Піднімаємось на перевал (4600м). До речі, гора Салкантай вважається за священну, як і Аусангате. Інки мають легенду, що вони — два брати-божества, які колись розійшлися по Перу допомагати людям боротися з посухою. Правда, вийшло тільки у Аусангейта:) Його льодовик живить витоки великої Вільканота, яка нижче за течією називається Урубамбой.

Відразу під Салкантаєм лежать мальовничі озера, в яких відзеркалюються скелясті відроги вершини. Гуляємо в цьому магічному місці, фотографуємо величні пейзажі і спускаємося в селище Чаолай відпочивати.

Переїжджаємо в маленьке містечко з романтичною назвою Гідроелектрика (ми все ще в Південній Америці :). Звідси до «брам» Мачу-Пікчу веде дуже незвичайна залізниця. Зовсім поруч - знаменита Кавова Стежка, а тропічна рослинність навколо воістину шикарна! Ніби йдеш по зеленому тунелю з пальм, квітів і фруктів. На поворотах колії відкриваються неймовірні види і стає помітно, що рейки прокладені прямо на краю прірви... Приходимо в Агуас-Каліентес, розташований в глибокій річковій долині. Він відомий своїми незвичайними терасами, древніми будівлями і гарячими джерелами. Радіально піднімемося на вершину, розташовану якраз навпроти Мачу-Пікчу - Покутусі (2560м). Вид звідси просто приголомшливий! За бажанням зустрінемо тут захід сонця або підемо купатися в термальних джерелах.

Разом з сонцем піднімаємося в заповітне загублене місто. Оглянемо унікальну кладку, погуляємо древніми терасами і сповна проникнемся загадковою атмосферою цього місця. На поїзді їдемо в Ольянтайтамбо, де поселимося в хостел і підемо гуляти вечірнім древнім містом інків (заглянемо в кафе, звісно))).

Вранці досліджуємо Ольянтайтамбо, а далі їдемо в Куско через Священну Долину Інків. Нас чекають екскурсії в найцікавіших локаціях долини Урубамби: агролабораторія Морай, незвичайні соляні басейни Морас і руїни Пісака. Увечері будемо в знайомому хостелі.

Прокидаємося удосвіта і їдемо до найбарвистіших гір планети! Поснідаємо в кафе з видом на безкраї поля, де пасуться лами... Далі йдемо на перевал Вінікунка, звідки побачимо гору Веселку у всій красі. Неможливо описати переливи відтінків і фарб, якими щедра матінка-природа наділила трек Вінікунка. Стежка веде нас прямо на вершину. Це сходження стане туристичним святом в латиноамериканському стилі - ну а де ще так люблять яскраві кольори? Тут навіть гори різнокольорові;).

Насолодившись видовищем, йдемо в сторону Аусангате, який стоїть прямо перед очима неприступною крижаною стіною... людей тут майже немає, тиша і спокій після галасливого Мачу-Пікчу буквально вражають - немов ми вже в іншій країні. Беремо мулів, щоб не тягнути рюкзаки на додачу до 4000+ м.

Ландшафти навколо трошки марсіанські: клубочиться пар над термальними джерелами, на острівцях зів'ялої трави пасуться лами і гуанако, в небі парять кондори. А над стежкою нависають засніжені схили Аусангате, неймовірні у своїй величі... Йдемо до мальовничого озера Суріні-Коча і станемо табором на березі. Це буде нашою найбільш "високогірною" ночівлею - 4800м н. р. м. !!!

* Якщо залишаться сили, сьогодні можна піднятися на перевал Суріні і заночувати в кемпі Ананта (4700м).

Швидкий перехід: 12 км. Час: 4-5 год.

Радіально піднімаємося на Пукакоча Пасс (5000м!), і тут починається справжня магія... Дійсно, сідло між перевалами Пукакоча і Арапа визнане родзинкою Аусангате треку. Звідси ми побачимо фантастично блакитну лагуну Хуампакоча, в яку сповзає головний льодовик Аусангате.

Схили поступово набувають дивних відтінків: фіолетовий, рудий, червоний. Зустрічаються навіть рожеві озера! Холодає - морена зовсім поруч. У вухах гучно завиває вітер, а навколо - нікого... Ці місця - одні з найбільш диких і безлюдних у всьому супертуристичному Перу. Сотні років тому стародавні племена бачили ту ж картину, що і ми зараз. І відчуття, напевно, у них були ті ж. Лише в таких ось первозданних куточках і розумієш, що кордони держав і часу - всього лише умовність. Оточені цією пишністю, йдемо наш кемп на озері Аусангате - їсти і відпочивати. Якщо залишаться сили, ввечері можна пройтися до льодовика.

Час трекінгу: 7 годин.

Останній серйозний ривок - на Паломані (5100м). Дорога веде уздовж льодовикових тарнів пишними смарагдовими пампасами. Спускаємося в багату і мальовничу річкову долину, оточену скелястими вершинами - ідеальне місце, щоб близько познайомимося з автентичною місцевою фауною. Побачимо цілі стада кучерявих альпаків і віскачі (мила пухнаста суміш зайця і шиншили), будемо стежити за кондорами - споконвічними мешканцями цих місць. Заночуємо в кемпінгу Сурапамта (4600м)
Дистанція: 17 км. Трекінг: 7-8 год.

Весь цей перехід присвячений льодовиковим лагунам і високогірним озерам. І вони того варті! Якщо вистачить сміливості, можете навіть стрибнути в їх смарагдову глибину... Льодовикові озера треку вражають чистотою. У деяких плавають справжні сині айсберги. Якщо пощастить, побачимо льодопад, але почуємо його напевно :). Аусангате все ще видно, але вже під зовсім новим, незвичайним для нас ракурсом.

Нашою метою стане Долина Пакчанта, відома природними термальними джерелами. Як приємно розслабитися і поніжитися в тепленькій цілющій водичці, та ще й з видом на одну з найкрасивіших вершин Анд! Заради цих джерел інки й жили в настільки суворих умовах :). На цій позитивній та мальовничій ноті закінчується трекінг навколо Аусангате і ми виїжджаємо в Куско відпочивати.

Дистанція: 16 км. Час: 6-7 год.

Після трекінгу нам треба трішки прийти до тями і гарненько відпочити. Саме тому виділимо час на екскурсії, кафе, музеї та гарячий душ))) До того ж в столиці інків є на що подивитися! Вночі їдемо в Пуно.

Пуно — культурна столиця країни, що лежить на висоті 3860 м (!) між священними водами Тітікаки і піками Анд. Заснований іспанськими колоністами, але населений в основному різноманітними племенами індіанців. Змішання стилів і звичаїв, прекрасна природа, яскраве сонце, південний темперамент, доброзичливі звичаї, жвава торгівля і яскраві карнавали... Звідси ми пливемо на острів Урос, де заночуємо в готелі, сплетеному с тростини.

Острови Урос (або уру) — одна з найвизначніших пам'яток Тітікаки. Але це - не клаптики землі посеред озера, а плавучі острови, сплетені індіанцями народу урос з тростини тоторо. Люди на них живуть в плетених будинках, розводять вогонь на величезних плоских каменях, займаються рибальством і ремеслами. Для сполучення із сушею використовуються човни, теж сплетені з тростини. Після сніданку пливемо на екскурсію по островах та Тітікаці, а ввечері їдемо на південь.

Вона зведена з унікального білого каменю вулканічного походження в колоніальному й андалуському стилях, але тут збереглися прекрасні зразки бароко і неоготики. Арекіпа входить до переліку всесвітньої спадщини і вважається гастрономічним центром країни (що ми обов'язково перевіримо :). Гуляємо, оглядаємо пам'ятки, музеї, собори і базарчики.

Вирушаємо вранці, і поснідаємо вже з видом на Колку. Їдемо на Крус-дель-Кондор, під яким розверзлася одна з найглибших прірв на Землі.

3400 метрів майже прямовисних скель, а високо в небі парять королі всіх птахів - андські кондори. Розмах їх крил досягає 3-х метрів. Політ кондорів в ущелині Колка — саме з тих видовищ, які запам'ятовуються на все життя.

Насолодившись панорамою з висоти, спускаємося на дно каньйону. Стежки тут мальовничі і зелені, росте багато видів екзотичних кактусів, а нижче - фруктові дерева. Заночуємо в смарагдовому оазисі, вечором поплаваємо в басейнах).

Піднімаємося з каньйону і їдемо в сторону Арекіпи. Дорогою відпочинемо у термальних джерелах і помилуємося знаменитим видом двох вулканів-шеститисячників біля Арекіпи - Чачані і Ампат. До речі, інки їх вважали священними, на їх схилах залишали жертви богам. Тут знайшли (і все ще знаходять) унікальні мумії юних дівчат, вбитих жерцями. Ці мумії дуже добре збереглися і знаходяться в музеї Арекіпи - якщо дозволить час, обов'язково туди заглянемо. Погуляємо містом, а вночі поїдемо в Наску.

Настав час одного з головних атракціонів подорожі. Винаймаємо літачок і вилітаємо розгадувати лінії Наска. В ілюмінаторі проносяться дивні пейзажі, а гори змінюються пустелею. Як древні створили ці дивні малюнки посеред неозорих каменів і пилу? Може, вони спілкувалися з богами? А може, з глибини століть вони говорять до нас? Побачимо Павука, Ящірку, Колібрі, Кондора і, переповнені емоціями, повернемося в Іку.

Після обіду поїдемо в Уакачіну - ідилічний маленький оазис навколо озера, загубленого серед піщаних дюн пустелі. За бажанням можна зайнятися сендбордингом (спуск на борді з дюн), скупаємося в озері або покатаємося на "баггі" до океану...

Подорож в Перу підійшла до кінця. Їдемо в Ліму, звідки учасники розлетяться по домівках. Але краса цієї країни, розмах Анд, дива природи та незабуться історична спадщина залишать в серці незгладимий слід і яскраві спогади.