Гірський похід по Грузії «Сванетія + море», Кавказ

Трек 12 км, ↑ 700 м, ↓700 м
Прокинемося в горах Сванетії, які вчора ще не встигли гарненько розглянути. І якщо для вас це перший похід в гори, то, швидше за все, ви будете захоплено дивитися на всі боки, адже гори вміють заворожити і прикувати погляд.

Якщо прогнози погоди будуть сприятливими, можливо ми ввечері перенесемо наш табір ближче до початку підйому на перевал Гулі (куди ми вирушимо вже завтра) і спростимо наступний день походу по Грузії, але вранці ми тільки поснідаємо і зберемося в радіальний вихід до красуні Ушбе.

Сьогодні буде відносно легкий день нашого походу по Сванетії, ми радіально сходимо до Базового табору Ушби, звідки починають сходження на цю мальовничу вершину відважні альпіністи. Вихід займе цілий день, так що постараємося не затримуватися довго в таборі і вийти раніше, щоб у нас було більше часу на споглядання красот гір Грузії.

Ушбу багато хто вважає однією з наймальовничіших вершин Кавказу, і сьогодні ми познайомимося з нею ближче. До Базового табору Ушби ми будемо підніматися уздовж все тієї ж річки Долра, поки не звернемо в бічну ущелину. Вона і виведе нас до могутнього льодовика, який повільно сповзає з Ушби.

Ми значно відійдемо від цивілізації і тут буде все менше її слідів. А коли доберемося до водоспадів Ушби, шум падаючої води і зовсім заглушить всі сторонні думки, залишивши тільки захоплення і милування величчю природи.

За останні роки льодовики в горах значно відступили через підвищення температури, так що навіть в суху погоду водоспади Ушби виглядають мальовничо. Але якщо перед цим вночі пройде дощ, нас чекає чарівне видовище, коли кожну секунду вниз будуть відлітати величезні потоки води, заповнюючи підніжжя мільйонами маленьких крапельок, похід по Грузії наповнений такими моментами.

Повертатися будемо тією самою дорогою, періодично зупиняючись на фотопривали і милуючись природою Грузії. Увечері нас чекає смачна вечеря і посиденьки біля багаття, яке буде нашим супутником під час походу по Сванетії.

Гори Грузії поки що відносно дикі (хоч і дуже популярні), тут ще немає обмежень на розведення багать, а зупинятися з наметом можна практично в будь-якому місці (якщо це не чиїсь приватні володіння). Це дозволяє максимально зблизитися з природою, відчути її подих і ритм її життя, відпочити морально і навантажити свій організм фізично, чого часто хочуть учасники наших походів по Грузії.

Трек 16 км, ↑ 1400 м, ↓ 450 м
Прокинемося рано, адже попереду у нас буде перший повноцінний день в поході по Грузії з рюкзаками і перший перевал в поході по Сванетії. День буде не з легких, так що часу даремно гаяти не будемо, щоб потім не поспішати.

Поснідавши і зібравши табір, ми відправимося на зустріч з перевалом Гулі. Це один з видовищних перевалів Сванетії, з якого відкривається вид на сусідню Ушбу, а також на інші вершини Грузії, які як гриби будуть рости по сторонах.

Але до видів нам ще потрібно дістатися, а поки стежка почне вести нас все вище і вище, серпантином піднімаючись на зарослий травою перевал. Де внизу залишиться Мазер - останній притулок цивілізації, який ми ще вчора проїжджали.

Поросші травою перевали дозволяють милуватися видами, але сильно вимотують психологічно, адже підйом в якийсь момент буде здаватися нескінченним. У такі моменти найкраще допомагає музика, або живе спілкування з супутниками, якщо звичайно вистачить сил на розмови.

Метр за метром ми будемо набирати висоту, поступово наближаючись до хмар і заповітного перевалу. Зовсім поруч видніється Ушба, яка поступово буде висовуватися з-за гір, поки не почне домінувати над ними. На цю вершину можна дивитися нескінченно довго, адже по своїй мальовничості вона чимось схожа на Маттерхорн в Швейцарії, тільки Ушба двоголова, на відміну від Маттерхорна.

Якими бажаними будуть привали, які завдяки видам швидко допомагають забути про втому і дістати фотоапарат (або телефон) для нової порції фотографій. Але навіть найкращі фотографії не можуть передати краси гір, адже крім зображення є звуки, запахи і неймовірні відчуття, це варто відчути і побувати в поході по Грузії.

Великий привал вже на самому перевалі дозволить вдосталь намилуватися красою Сванетії, де скелясті вершини підпирають неосяжний небосхил, а глибокі полонини заливає яскравим сонячним світлом і теплом.

Спуск з перевалу Гулі трохи затягнеться, оскільки ногам доведеться перебудовуватися з режиму підйом в режим спуск, а це часто не так просто. Але рано, чи пізно (краще, звичайно, рано) ми доберемося до місця ночівлі на схилі гір. Тут вже не буде вчорашнього достатку дров, так як ночувати ми будемо вище зони лісу. Але компенсацією буде яскравий захід і зоряне небо над головою, яке з набором висоти стає просто казковим, це можна вважати секретом нашого походу по Грузії, який можна побачити тільки в горах.

Трек 19 км, ↑ 300 м, ↓1400 м
Черговий день нашого походу по Грузії почнеться як завжди рано, щоб встигнути зробити все заплановане на сьогодні. Після сніданку ми відправимося в дорогу, траверсуючи сусідній схил, поки не доберемося до оглядового майданчика. Звідси відкриється прекрасний панорамний вид - легендарна Местіа буде як на долоні, привертаючи увагу численними кам'яними вежами сванів.

Перед спуском в Местіа нас чекає знайомство з озерами Корулді, які примостилися вище по схилу. У ясну погоду від озер відкривається неймовірний краєвид, який порадує навіть досвідчених туристів, які всяке бачили :)

Спуск вниз буде затяжним, так що забере багато сил. Але все компенсує гарячий душ в гостьовому будинку і неймовірно смачна і колоритна вечеря. Перед вечерею ми відвідаємо музей Сванетії і ще трохи погуляємо по місту, розглядаючи химерну архітектуру цього загубленого в горах краю. А вже після вечері нас чекає ще одна прогулянка і приємний вечір в кафе під дивовижно красиві пісні сванів, якщо нам пощастить.

Увечері відправимося спати, адже завтра наша подорож по Сванетії продовжиться.

Трек 20 км, ↑ 800 м, ↓550 м
Ранок в гостьовому будинку порадує смачним грузинським сніданком, після чого ми зберемо речі і вирушимо в дорогу. Автобус довезе нас до перевалу Угвірі, звідки ми почнемо спуск в долину річки Адішчала, в верхів'ях якої нас чекає могутній льодовик Лардаад.

Черговим колоритним сванським селищем буде село Адіші, яка затишно примостилося на схилі гори. У зимовий час гірські селища Сванетії часто бувають відрізаними від цивілізації через сильні снігопади, що накладає свій відбиток на побут місцевих жителів. В наші дні села сванів поступово порожніють, які залишають родові башти на самоті споглядати занепад древньої культури.

Перехід уздовж річки закінчиться не далеко від броду, форсування якого ми відкладемо на завтра. Вдалині буде виднітися величезний Лардаад, а над нами буде нависати велличність гори Тетнульд. Ночівля буде значно прохолодніше попередньої, позначиться близькість річки і холодний подих льодовика. Та й піднімемося ми до вечора майже до самої межі лісу, де на зміну деревам приходять зарості рододендрона і альпійські луки.

До заходу сходимо радіально до льодовика, який за останній час помітно відступив, залишивши після себе шлейф з каменів і валунів. Розміри льодовика вражають, а його холодний подих ми відчуємо ще на підході. З-під «язика» льодовика з ревом вириваються на свободу води Адішчали, несучи вниз частинки гірських порід і повертаючи по дорозі величезні валуни. Якщо буде дозволяти погода і буде час, ми взберемся на льодовик і трохи побродимо по його пологій частині. Льодопад Адіш - це майже 1500 метрів вертикальної крижаної стіни, який поступово сповзає з гір в долину річки Адішчала.

Мальовнича фотосесія поповнить наш багаж яскравих знімків в поході по Грузії, з чим ми і повернемося в табір. Спати ляжемо раніше, адже на завтра запланований ранній підйом.

Трек 10 км, ↑ 850 м, ↓ 450 м
Сьогодні нас чекає справжня пригода - переправа, так що прокинемося ми ще до світанку, щоб встигнути перебратися на інший берег до підвищення рівня води. Вночі температура значно знижується (іноді навіть бувають заморозки), що сильно гальмує процес танення льоду в льодовику. Як результат, рівень води в річці може впасти на 50-60 см, а глибина в найглибшому місці зменшитися до 50-60 см, що значно краще 1-1,1 метра.

Хоч рівень води в річці і знизиться, вода в ній залишиться такою ж холодною і абсолютно недружньою. Так що переправлятися ми будемо оперативно, до чого попередньо підготуємося. І ось ми вже будемо на іншому березі розтирати трохи онімілі ноги і взувати таке бажане взуття.

Іноді, через незнання, або лінь, туристичні групи переправляються через переправу після сходу сонця, або взагалі в середині дня. Такі переправи часто закінчуються втратами в спорядженні (іноді спливає взуття, трекінгові палки та інші речі, ненадійно закріплені до рюкзака) і підмоченою репутацією гіда, який змушений все витягати з холодної ріки. Так що якщо ви тільки плануєте пройти цей маршрут самостійно, або з гідом, переходите річку до світанку, це допоможе вам залишитися сухим і здоровим.

Після переправи нас чекають альпійські луки і підйом на один з найпопулярніших піших перевалів Сванетії - перевал Чхутніері. Ще якихось то 10-15 років тому ним користувалися тільки пастухи, які зрідка ганяють худобу між сусідніми гірськими долинами, а зараз перевал проходять кілька тисяч чоловік в сезон (іноді і на конях).

З перевалу відкривається чудовий вид на грізний льодопад Лардаад, на білу пірамідальну вершину гори Тетнульд і вже знайому полонину, по якій ми йшли ще вчора.

Похід по Сванетії дуже динамічний, а пройдені відстані часто добре видно з перевалів, що тільки окрилює і додає сил. Так що ми з цікавістю будемо розглядати нову долину, яка розкинеться в наших ногах.

На горизонті буде Головний кавказький хребет, а десь вдалині буде виднітися наш наступний перевал, на який ми повинні будемо піднятися вже завтра. Поки ж ми будемо прагнути вниз з перевалу, милуючись горами і льодовиком Зереш-халдеї, куди буде лежати наша дорога.

Багато груп після перевалу Чхутніері повертають вниз до селищ, фактично на цьому закінчуючи основну гірську програму походу по Сванетії. Але, якщо чесно, шлях через льодовик Зереш-халдеї і далі через перевал Каретта ми вважаємо одним з кращих відрізків нашого походу по Грузії.

Околиці Зереш-Халдей вже не рясніють протоптаними стежками, так як в ці далі зазвичай добираються тільки місцеві стада. Ми поступово взберемся на сам льодовик, який вже багато літ ховається під кам'яним покривалом.

На іншій стороні льодовика нас чекатиме затишний горбок з захоплюючим видом на Головний кавказький хребет, до якого ми підійдемо дуже близько. Після заходу сонця ми, швидше за все, відчуємо дихання льодовика, а на наметах навіть може бути паморозь в ясну погоду.

Увечері помилуємося горами і обговоримо наші сьогоднішні пригоди, далеко позаду буде перевал, переправа і полонина, в якій ми вчора ночували. А над головою буде всіяне зорями Південне небо, якщо хмари подарують нам цей вид.

Трек 9 км, ↑ 600 м, ↓ 950 м
Черговий ранок в поході по Грузії почнеться за традицією рано, а залишки сну остаточно прожене чудовий вид з намету і свіже повітря, яке відмінно відновлює сили навіть після найскладнішого дня. Після сніданку і нетривалих зборів, ми вирушимо до перевалу Каретта - найвищої точки нашого походу по Сванетії.

Висока ночівля дозволить нам ще в першій половині дня піднятися на перевал і витратити трохи часу на споглядання зачаровуючих видів. Сам перевал знаходиться вище 3000 метрів і є категорійним (технічно складним) в першу чергу через висоту, так як тривале перебування на такій висоті може викликати незначне кисневе голодування (повітря з набором висоти стає все більш розрідженим).

Гіпоксії (кисневого голодування) у нас не буде, так як на перевалі ми проведемо не більш ніж 30 хвилин, почавши оперативний спуск в нову гірську долину. Якщо зима буде довгою, а весна і перша половина літа не дуже теплою, у нас є шанс побачити квітучі рододендрони, якими будуть усипані схили.

По гребеню чергового відрогу ми спустимося вниз, опинившись в долині річки Інгурі, тієї самої, уздовж якої ми і потрапили в Сванетію. Є й інший варіант, як ми потрапимо в долину річки Інгурі. Якщо погода не дозволить підійти і перейти через перевал Каретта (таке іноді трапляється), нам доведеться повернути назад і дістатися до витоків Інгурі з іншого боку.

Незалежно від пройденого шляху, ночувати ми будемо біля підніжжя п'ятитисячника Шхара, однією з найскладніших вершин Кавказу. Тут же буде неприступна Безенгійська стіна, яка буде впиратися в небосхил.

Це буде остання ніч в горах в наметі з багаттям і вечірніми посиденьками, так що ми ще довго будемо розмовляти і згадувати наші пригоди.

Трек 13 км, ↑ 300 м, ↓450 м
Після сніданку ми радіально сходимо до льодовика Шхари, попутно милуючись засніженими вершинами і неприступною стіною Головного кавказького хребта. Зростаючий вгору скелястий хребет вражає своїми масштабами (перепад висот близько 2000 метрів), нагадуючи про могутність і велич природи. Льодовик Шхари є джерелом давньої знайомої Інгурі, уздовж якої пролягає дорога в заповітну Сванетію.

Після радіальної прогулянки, ми повернемося в табір, закінчимо збори і вирушимо на зустріч з найвисокогірнішим населеним пунктом Грузії і Сванетії - селищем Ушгулі.

При вході в Ушгулі нас чекатиме черговий пам'ятник архітектури - древній храм, який особливо живописно виглядає на тлі засніжених вершин. Помилувавшись черговим скупченням мальовничих сванських веж, ми відправимося в дорогу. Нас чекає повернення в Местіа і старий знайомий гостьовий будинок.

По дорозі ми зробимо невелику зупинку для вивчення однієї з сванських веж (дізнаємося як же вона влаштована всередині), і ще одну зупинку біля мінерального джерела, щоб поповнити запас мінералів :)

Гарячий душ і святкова вечеря завершать гірську частину нашої подорожі по Грузії, а спів вже знайомих сванів додадуть душевності в сьогоднішній вечір.

Сьогодні ми попрощаємося з Сванетією і вирушимо до моря в сонячну Аджарію, де підрівняємо засмагу і познайомимося з іншою Грузією - курортною. Грузини неоднорідні, і жителі гір сильно відрізняються від жителів рівнин, як і кухня має відмінності. Так що на прощання ми ще раз скуштуємо гірської кухні і купимо з собою в подарунок сванської солі, яку цінують не тільки в Грузії, але і за її межами.

Дорога назад буде вже не такою стомлюючою, а деякі повороти ми навіть почнемо впізнавати, особливо поворот до села Мазер, з чого і почався наш похід по Сванетії.

По дорозі в Зугдіді постараємося заїхати на ринок і купити смачних фруктів, а якщо буде час і бажання, відвідаємо родовий маєток Дадиани, які колись правили в цьому регіоні Грузії. З тих пір в Грузії багато що змінилося, але тихий палац зберігає секрети колишніх днів, коли відстані долалися тижнями, а люди рідко виїжджали за межі місця свого походження.

Біля моря нас чекає привітний кемпінг, душ і грузинська кухня, яка буде як ніколи до речі після купання в такому бажаному Чорному морі. Історія Грузії налічує кілька тисяч років, а її культура ввібрала в себе кожної народності, з якими грузини стикалися у своїй історії. Так що цілком можливо нас ввечері чекатимуть знамениті грузинські тости, якщо, звичайно, ми зможемо відірватися від заповітного заходу.

Сьогодні у нас буде прощальна вечеря, коли ми будемо згадувати пригоди минулих днів, будувати плани на майбутнє і довго розмовляти під шум прибою. Вже завтра ми повноцінно повернемося в цивілізацію, а сьогодні буде вечір відпочинку і спокою.

Сьогодні буде можливість виспатися після походу по Сванетії, хоча за звичкою всі прокинуться рано, а хтось навіть піде зустрічати світанок до моря. Цей день буде заключним у нашому поході по Сванетії і в залежності від ваших планів, ви зможете сьогодні повернутися в Тбілісі (на електричці з Кобулетті), перебратися в курортний Батумі (знаходиться зовсім поруч), або затриматися ще на пару днів в кемпінгу біля моря.

Сподіваємося, що вам сподобається Грузія, і ви захочете ще не раз сюди повернутися. До нових зустрічей в горах!

Інструктор може вносити зміни в маршрут в залежності від погоди, фізичного стану учасників та інших факторів.