Манява. Водоспад
Неподалік від скита, у глибині грандіозного каньйону, знаходиться Манявський водоспад – перлина Карпат, котра вражає своєю містичною красою. Це один із найвищих водоспадів України: його вода з гуркотом летить із висоти майже 20 метрів, розбиваючись об багатовікові ґорґанські скелі на мільйони кришталевих бризок. Унікальність локації полягає в тому, що каньйон навколо водоспаду утворений флішевими породами віком у десятки мільйонів років, а стрімкі кам’яні стіни сягають 20 метрів заввишки, нагадуючи стіни середньовічного замку. Геологи стверджують, що в сонячні дні через особливе заломлення світла над водою утворюється яскрава подвійна веселка, а біля підніжжя каскаду сформувалося невеличке природне озеро. За легендами, вода в ньому має омолоджуючий ефект, а саме місце здавна вважалося карпатським «місцем сили», де нібито збиралися німфи та карпатські чарівники. Проте справжні емоції та адреналін починаються ще на під'їзді до цієї дикої локації, адже шлях до неї – це окрема драйвова пригода! Оскільки звичайна дорога сюди відсутня, ми вирушаємо на великих позашляховиках, які з легкістю долають будь-яке карпатське бездоріжжя. Ви відчуєте чистий захват, коли ці залізні велетні з вітерцем мчатимуть крізь густі хвої ліси, штурмуватимуть круті схили та форсуватимуть бурхливі гірські річки й потоки прямо вбрід, здіймаючи каскади бризок під ваші гучні вигуки. Навколо розгорнеться фантастична панорама Горґанського масиву із гострими скелями, де повітря настільки чисте, що паморочиться голова – це ідеальний мікс екстриму й дикої природи!
Манява. Скит
На березі річки Манявки розташований один із найбільших духовних центрів Західної України – “Український Афон”. Манявський скит – один із найдавніших та найвеличніших монастирів Українських Карпат, він довгий час був духовним центром православ’я в західноукраїнських землях. Він був заснований як монастир-скит у мальовничому куточку Карпат вихідцем з Афону Йовом Княгинецьким та Іваном Вишинським (1606р.). У часи найбільшого розквіту скитові підпорядковувалося десятки монастирів Галичини, Буковини та Молдови. Зараз тут Манявський Хресто-Воздвиженський аскетичний чоловічий монастир ПЦУ, що давно став магнітом для паломників, туристів та всіх, хто шукає відпочинку не лише тілом, а й душею. Монастирський комплекс включає надбрамну вежу-дзвіницю (1690р.), вежу-скарбницю з бійницями (1680р.), північну оборонну вежу та мури заввишки до 5 метрів (1680р.), Хресто-Воздвиженська церква (1681-200р.), келії та господарські споруди. Це справжня фортеця віри! Серед особливих святинь скиту – чудотворна ікона Божої Матері, написана 1788 року на горі Афон, через що його ще називають "Український Афон", мощі святих. Прогулянка до скиту – це не просто маршрут, це справжня мандрівка до себе, стежки ведуть повз вікові смерекові ліси, а кожен крок – ніби наближення до внутрішнього спокою…
Хребет Свидовець
Один із наймальовничіших гірських масивів в українських Карпатах, за свою доступність та красу є одним із найпопулярніших серед мандрівників. Зі всіх сторін його огортають смереково-букові ліси, на верхніх поясах є альпійські луки, де інколи можна зустріти величезні отари овець. На північних схилах головного хребта можна помилуватися льодовиковими котлами (карами), в яких видніються картинні озера. Пізнання Свидовця здебільшого починається у селищі Ясіня, де можна пересісти на перероблені для туристів машини ГАЗ-ЗІЛ і піднятися до кліматичного курорту Драгобрат. А далі за допомогою канатно-крісельної дороги можна піднятися на Перемичку (1560м) між горами Жандарм і Стіг, з якої відкриваються одні з найгарніших панорам в Українських Карпатах. Ласкаво просимо і Вас доєднатись до туру на Свидовець та зустріти сонце і новий день біля його вершин.
Гора Жандарм (1763м)
Одна з вершин хребта Свидовець, інколи її ще називають гора Драгобрат, вона наче жандарм стоїть на сторожі гір і не дарма, адже тут є заповідні масиви Карпатського біосферного заповідника. До вершини можна піднятися стежкою, яка веде від Перемички, а по дорозі є що оглядати: в першу чергу Чорногірський хребет із вершинами Петросом та Говерлою, також можна побачити гірські масиви Ґорґанів та Мармароський масив.
Велика Близниця (1881м) і Мала Близниця (1872м)
Дві вершини близнюки, що розміщені поряд і дуже схожі за формою. Це не лише найвищі гори на Свидовці, а надзвичайно мальовничі локації з красивими краєвидами Свидовецького хребта і навколишніх Карпат. На скелястих урвищах двох Близниць розташована ботанічна пам’ятка природи – Скелі Близниці. Завдяки важкодоступності, тут зростають багато видів реліктових і рідкісних рослин, найвідомішою з яких є білотка альпійська, більше відома як едельвейс, а на Гуцульщині її називають шовкова косиця.
Драгобратське озеро (озеро Івор)
Це одне з небагатьох високогірних озер на Свидовці, що знаходиться серед північних схилів гори Близниці на висоті 1600 метрів над рівнем моря. Водойма має льодовикове походження, довжину 55 метрів і є одним із наймальовничіших озер в Карпатах.