Похід по Лазистанському хребту ▪ Сходження на Качкар

Інструктор зустрічає групу в Трабзоні. Їдемо в Ардашев, звідки таксі везе нас в гори. Проїжджаємо фортецю Zilkale і село Kaleköy, але надовго зупинятися не будемо. Справа в тому, що навіть на висоті 1800м дуже жарко, тому йти складно. Наше завдання - піднятися сьогодні якомога вище, щоб не затримуватися в задушливій долині на ніч. Та й нормальних місць під бівак там немає. Таксі привозить нас на висоту 2200м. Комплектуємо рюкзаки і починаємо похід - піднімаємося на перший наш перевал Кале (2900м). Переходимо Кале і встаємо табором біля прекрасного озера Mikovit, яке стане першим в низці живописних «гірських очей» Лазістанского хребта. Можна буде викупатися, відпочити і помилуватися першокласною панорамою.

Трекінг: 5 км. ↑ 600м; ↓ 150м.

Наша сьогоднішня мета - перевал Hodacur Geciti (3165 м). Йдемо вгору за течією річки Kuluk. Піднімаємося на перевал, де вперше побачимо перлину Лазістанского хребта - вершину Качкара. Якщо дозволить погода, обідаємо прямо на перевалі, а далі спускаємося до гірського озера Doner Golu, де поставимо свій табір і влаштуємося на нічліг. Обов'язково викупаємося в кришталевих водах і помилуємося грою закхідних фарб на цьому суворому і прекрасному високогір'ї.

Трекінг: 12 км. ↑ 700м; ↓ 400м.

Спускаємося в долину річки Davali, звідки починається стежка на перевал між вершиною Soganli Dag і Качкара. По дорозі побачимо невелике колоритне поселення пастухів - кілька будиночків тут вважається повноцінним селом! Далі стежка починає втрачатися, немає ні людей, ні маркування ... не віриться, що ми в Туреччині, яка звично асоціюється з туризмом. Після перевалу (висота 3400м н.р.м.) зупинимося на обід біля мальовничого озерця, хоча до місця ночівлі всього хвилин 40. Сьогоднішній перехід «щадний», сили знадобляться на сходженні :).

Ще трохи йдемо до великого Деніз Лейк. Тут, на висоті 3350 метрів, поставимо наші намети. Радіально прогуляємося куди-небудь вище, щоб уникнути симптомів гірської хвороби. Лягаємо спати дуже рано - завтра буде складний трекінг.

Відстань: 14 км. ↑ 3900м; ↓ 630м.

Виходимо о 6:00, а якщо погода буде нестабільною - ще раніше. Відчуємо себе справжніми альпіністами: з ліхтариками, голова паморочиться від висоти ... Шлях до вершини неблизький, потрібно додатково подолати один перевал, але йдемо радіально, залишивши речі в таборі. Ландшафт складний: круті схили, курумнік, можливі снігові ділянки. Місцями доведеться пересуватися за допомогою рук.

Підйом займе 6-7 годин. Після глушини Лазістанского хребта тут незвично багато людей - Качкар дуже знакова гора і місцеві турагенції організовують сходження. До речі, більшість туристів приїжджає з Європи і Америки. Якщо пощастить з видимістю, з вершини побачимо море, Арарат і навіть Ельбрус! Чудові краєвиди, від яких захоплює дух, компенсують сили, витрачені на складний підйом. Запам'ятовуємо на фотографіях гірські пейзажі і починаємо спуск. Відвідаємо красиві скелі, названі Шайтановими, а далі - в табір, відпочивати і святкувати успіх.

Швидкий перехід: 8 км. ↑ ↓ 600м.

Скидаємо висоту - спускаємося в село Olgunlar (2100 м). Приємна плавна стежка приводить нас до кафешки і магазину з солодощами якраз до обіду;). Відпочиваємо в альтанці і дегустуємо шедеври місцевої кухні. Відпочивши, продовжуємо наш похід по горах Туреччини. Піднімаємося до місця ночівлі (потрібно набрати ще 600м) і розбиваємо табір.

Швидкий перехід: 15 км. ↑ 200м; ↓ 1250м.

Сьогоднішня мета, вона ж і остання в нашому поході - перевал Naletleme (3220 м). Після підйому ми пройдемо повз мальовниче гірське озеро Караденіз (Karadeniz Golu), де пообідаємо і наостанок викупаємося / пофотографуємся. Спускаємося в гірське село, звідки спробуємо зловити попутку до курортного містечка Айдер. Зупиняємося на ніч в кемпінгу, де можна буде підзарядити телефон і поспілкуватися з туристами з усього світу.

Трек: 14 км. ↑ ↓ 1000м.

Вранці їдемо до річки Фартіна, де сідаємо на рафти. Сплавляємося по мальовничій ущелині, долаємо кілька бурхливих порогів, зупиняємося біля скель, з яких можна стрибати в річку. З рафтингу нам видадуть красиві фотографії і відео. Після 5 км щастя вилазимо на берег, обсихаємо і повертаємося в Айдер обідати. Влаштовуємо набіг на сувенірні магазинчики, а ввечері відвідаємо термальні басейни і розслабимося після походу.

На жаль, прийшов час прощатися з горами Лазистана. До обіду будемо вже в Трабзоні, де погуляємо по набережній, посидимо в ресторанчиках, скуштуємо пряні турецькі страви, вип'ємо освіжаючий айран. Зможемо поласувати кавунами (якраз сезон!) і солодкими фруктами - інструктор знає, де знайти найкращі;). Ночуємо в хостелі.

Наш похід підійшов до кінця. Їдемо в аеропорт і вирушаємо по домівках, відпочилі і бадьорі, повні енергії, ідей та тепла нової дружби. Ті, у кого виліт після обіду або завтра, встигають піти на ринок або з'їздити на пляж (в самому місті спуск до моря майже неприступний, але всього в декількох десятках кілометрів є відмінні пляжі).