Похід в горах Каракоруму | Пакистан

Прилітаємо в Ісламабад. Трансфер забирає учасників походу з аеропорту в гостьовий будинок, де чекає інструктор клубу. Кілька годин виділимо на відпочинок після перельоту. Коли спека спаде, сходимо на прогулянку до Мечеті Фейсала, виконаної в незвичайному для мусульман сучасному стилі. Повечеряємо з видом на нічну столицю. Познайомимося ближче, гід розповість про країну і подорожі, відповість на питання учасників.

Столицю побудували в 60-х роках, в архітектурі відчувається європейський вплив (проектував грек)). Тут можна м'яко влитися в настільки нову культуру і познайомитися з історією. Насамперед відвідаємо комплекс Пакистані Монумент, виконаний у формі квітки. Пелюстки символізують провінції країни і її багатогранність. Далі - музей Лок Вирс, відомий цілковитими зборами подій, які відбувалися в Пакистані від давніх часів по сьогодні. В обід виїжджаємо в передмістя, в майстерню трак-арту. Подивимося, як відбувається розпис і карбування вантажівок, зробимо яскраві фото.

На метро поїдемо в р-н Равалпінді - "реальний" Пакистан. Пройдемося по його вуличках, відвідаємо Раджа базар, де продається все починаючи від автомата Калашникова і закінчуючи живою куркою, шкарпетками, трусами, золотими браслетами. Увечері повечеряємо в ресторані або ризикнемо спробувати місцевий фаст фуд (за бажанням :). Пакуємо рюкзаки і лягаємо спати раніше.

Звичайно, культура Пакистану прекрасна, але ми ж тут не тільки заради неї). І немає в світі гір більш диких і величних, ніж в пакистанському Кашмірі - Гілгіт-Балтістане. Історично Кашмір - спірний регіон, який все ще намагаються поділити між собою Індія, Пакистан, Китай і Афганістан. Туди не варто заглядати без групи і досвідченого інструктора :))) Туристична інфраструктура знаходиться в зародковому стані, міжнародних туристів дуже мало, а ось пакистанці з задоволенням ходять в походи. Стежки чисті, природа незаймана, люди автентичні і доброзичливі. Дивно це чути, напевно, але горяни в ісламських країнах ставляться до мандрівника як до посланника Бога, завжди допоможуть і ніколи не дадуть скривдити.

На світанку вирушаємо в аеропорт і летимо в місто Гілгіт. Далі наш шлях пролягає по історичному Каракорумському шосе - найвисокогірнішому в світі. Воно побудоване за маршрутом Великого Шовкового Шляху і перетинає Каракорум через Хунжерабський перевал (4693м). Біля села Карга Нулла оглянемо незвичайний барельєф Карга Будди. Та й взагалі будемо часто зупинятися для фотографій - дуже вже хороші панорами :)

До обіду прибуваємо в село Мінапін, район Нагар, де зупинимося в гостьовому будиночку. Розташовуємося, гуляємо, дивимося на місцевих жителів з їх простим гірським життям. Мінапін з усіх боків обступають суворі піки Каракорума висотою 5-6 тисяч метрів - є чим помилуватися. Виділимо час на дегустацію їжі, приготовлену за рецептами довгожителів. Власник нашого гостьового будинку - принц (Кашмір був колись окремим князівством). Його матері понад сто років, і по її рецептах готують в нашому гесті. Господарі підносять культуру Нагара через свою гостинність. Після церемоній і вечері готуємося до ранкового треку.

✈ Переліт: 1,5 г. 🚙 Переїзд: 2-3 години (~ 110км). 🏠 Ночівля на висоті 2000м н.р.м.

Прийшов час Високих Гір - виходимо на трек до базового табору Ракапоші. Крута стежка веде в царство вічного льоду і снігу. Вид на долину запаморочливий, але ще крутіше виглядають шикарні снігові вершини Диран піку (7100м) і Ракапоші (7788м) - вся гряда хребта прямо перед нами.

Ми прогуляємося по величезному льодовику Мінапін, побачимо тріщини, крижані гриби і арки, кришталеві річки і водоспади, в які можна зануритися :). Навіть якщо час або погода не дозволять піднятися в базовий, панорама з льодовика нітрохи не гірше. Насолоджуємося красою Каракорума і спускаємося в гестхаус. По дорозі заглянемо до пастухів на чашечку чаю, познайомимося з місцевими гірськими биками і козлами - їх тут дуже багато.

👣 Трекінг: 6-7 годин. Перепад висот ~ 1500м.

Нас чекає дуже цікавий переїзд з екскурсіями і кращими в країні оглядовими майданчиками. Вирушаємо в долину Хунза по знайомій Karakarum Highway. По дорозі оглянемо наступні локації:

Карімабад, столиця Хунзи - саме розпіарене туристичне місце з численними сувенірними крамницями. Тут можна прикупити сухофруктів, ювелірних каменів, шалів з пашміни, шкіряних виробів і іншого (але основні сувеніри будуть пізніше, в Ісламабаді).
Форт Балтіт - будинок-фортеця, резиденція королівської сім'ї народу Хунза, зразок житлового будинку горян з 500-річною історією.

Озеро Аттабат, яке утворилося після землетрусу в 2010 року, затопивши ціле місто. Подекуди видно дерева і дахи будинків під водою ... Покатаємося на човнику і спробуємо їх розгледіти.

Орлине гніздо (висота - 2800м н.р.м.) - оглядовий майданчик з видом на снігові вершини Леді Фінгер, Ультар Пік, Голден Пік, Раш Пік, Ракапоші та інші.

Пассу Конуси - гострі гори-піки, які особливо ефектно виглядають на заході (ми якраз до цього часу там будемо;).
Підвісний міст Хуссейни - пройдемося по довгому мосту, який хитається на сильному вітрі. Розвага не для людей зі слабкими нервами)).

В'їжджаємо в долину Хупер (2800м) - ворота в Великі Гори, бо тут закінчується дорога і починаються тільки вершини, перевали і льодовики. Поселяємося в гостьовому будинку, вечеряємо, ділимося враженнями (є чим!) І збираємося в похід.

Починаємо підйом на Rush Lake, 4694 м н.р.м. - найбільш високогірне озеро Пакистану і одне з найвищих альпійських озер в світі. Навколо нас піднімаються семитисячники Каракорума, з потужних хребтів стікають льодовики. До речі, два з них, Бултар і Міар, нам доведеться перейти :). Відчувається висота і дика харизма цих місць. Трек популярний у іноземних туристів, але все одно зустріти людину складно. Тільки вічна тиша і гори ... Розбиваємо табір на зручній галявині, вечеряємо, відпочиваємо.

👣 19 км. 5-6 годин, Набір висоти 800м. ⛺ на 3600м.

Нас чекає перехід складніший і підйом майже на 1000м в умовах високогір'я. Тут Ви можете відчути перші ознаки гірської хвороби, хоча на такій висоті вона ще не є небезпечною (в будь-якому випадку інструктор знає, що робити). Але, як то кажуть, лише складний шлях приводить в місця, які варто побачити, і Раш Лейк стане вишенькою на торті в нашому поході 🍒. Перлина Каракорума, немов таємниче гірське око, дивиться на чудові вершини і льодовики навколо. Ставимо намети на березі, відпочиваємо і насолоджуємося грою закатних фарб у кришталевій гладіні.

👣 12 км, 5-6 годин. 1000м. ⛺ 4600м / 3600м.

* Якщо зіпсується погода, повернемося на ніч в попередній наш табір.

Піднімаємося дуже рано, щоб встигнути зловити ранкове погоднє вікно. Піднімаємося на вершину Push Peak, 5098м. Це нескладне сходження, яке подарує нам яскраві емоції і фотографії. Перед нами відкриється панорама Каракорума: Куньян-Чхіш (7823 м), Малубітінг (7458 м), Твівор (7577 м), Спантік, або Золота Вершина (7027 м), Пік Міар (6824 м) ... неймовірно! Заради таких моментів ми пішли в похід по цих загадковим горах. Спускаємося, збираємо рюкзаки і йдемо до льодовика Міар, де облаштуємо наш останній на треку табір.

👣 7-8г. Набір 500м, спуск ~ 1300м

Повертаємося в цивілізацію. Перетинаємо льодовики Miar і Bualtar, милуючись класичними пейзажами Каракорума - на спуску це так легко і приємно :) Лід і камені змінюються заростями рододендрона і густими запашними лісами. Спускаємося в село, де нас чекають джипи в Aliabad. Заночуємо в теплі і затишку, нарешті буде душ, ресторани і вай-фай.

👣 15км, 7 годин.

Прокидаємося пізно, щоб насолодитися видом на гори, неспішно випивши чашечку кави за сніданком. Збираємо рюкзаки і їдемо в святая святих всіх похідників - "місце гірської зустрічі", де сходяться три найвищі гірські системи світу: Гіндукуш, Гімалаї і Каракорум. Обов'язково захоплюємося і робимо пам'ятні фотографії (хоча по суті це просто долина, але ми ж знаємо, яка!)). Біля моста Райкот, відомого як ворота в нац парк "Чарівні Луги", пересідаємо на місцеві джипи і продовжуємо шлях, але вже з видом на Нангапарбат (8125м). Саме на його схилах розкинулися альпійські пасовища і ідилічні соснові ліси, які подарували парку настільки чарівну назву. Зупинимося в милому гостьовому будиночку з каміном на дровах і шикарним видом на Nanga Parbat. Що ще потрібно для щастя ?!

Приємно і красиво проведемо час на схилах Нангапарбат. Після Аннапурни і Чогорі це найсмертоносніша вершина в світі, і вона шалено прекрасна. Тут на сходженні загинув Гюнтер - брат Месснер, а сам Ранйхольд вважає Нангапарбат особливою горою. Може бути, її роблять настільки привабливою небезпека і неприступність, а може, справа в гармонії вигинів великого хребта, але одне точно: Нангапарбат Ви не забудете ніколи.

У парку багато класних радіалок в лісах і на вьюпоінти. Інструктор підбере одну в залежності від погоди, бо всі треки однаково хороші.

* За бажанням можна найняти портера ($ 4 / 10кг ноші) або під'їхати на поні. Треки комфортні, підйоми не круті.

Збираємося і їдемо в Гілгіт. Світові вершини і льодовики Каракоруму залишилися позаду, і ось за вікнами миготять панорами Гіндрукуша. Розміщуємося в готелі, обідаємо і відправляємося досліджувати місто, мечеті, ринки і сувенірні лавки. Відпочиваємо, занурюємося в культуру і просто приємно проводимо час.

Нас чекає багато переїздів: ранній підйом, трансфер в аеропорт, переліт в Ісламабад і автобус до Лахора. По дорозі заїдемо в Katas Raj - індуїстський діючий храм Бога Шиви. Комплекс примітний ще й тим, що він являє собою суміш культур: спочатку виник як буддійський, потім прийшли індуси і добудували свої храми, потім монголи перетворили його в житловий будинок-фортецю, який був захоплений сикхам. В кінці-кінців британці законсервували цю красу, завдяки чому ми можемо її побачити. Увечері прибуваємо в Лахор і поселяємося в готель. Якщо встигнемо, сходимо на прогулянку вечірнім містом.

«Той, хто не бачив Лахора, той не народився!» Давнє пенджабське прислів'я

Лахор - друге за величиною місто Пакистану, найважливіший історичний, культурний і духовний центр країни. Він був столицею Монгольської імперії і Британської Індії. Про нього згадує у своїх книгах ще Птолемей, а Лахорський форт входить в список культурної спадщини ЮНЕСКО. Тут зародився суфізм - напрям, що проповідує аскетизм і духовність в ісламі. Похід по Каракоруму був би неповним без знайомства з цим містом. Ми відвідаємо Шахи Кила (знаменитий форт), Мечеть Бадшахі, вишукані Сади Шалімара часів імперії Великих Моголів. У старому місті Валід Сіті піднімемося на мінару Мечеті Варзістан.

З'їздимо на кордон з Індією (всього кілька км) і в селі Вагах поспостерігаємо незвичайну церемонію закриття Індо-Пакистанського кордону (Wagah Border), яку проводять щодня. До речі, Вагах - єдине місце, де можна цей кордон перейти. Увечері погуляємо по найстарішому в Південній Азії "кварталі червоних ліхтарів" - Хіра Манді, помилуємося ілюмінацією Червоної Мечеті, повечеряємо і відпочинемо в готелі.

Нас чекає столиця, сувеніри, шопінг та святкова вечеря. 3 години їзди - і можна бігти на ісламабадські ринки купувати подарунки собі, друзям і близьким. А так хочеться привезти додому ці вишукані азіатські шалі, чарівну кераміку і картинки з Каракорумом на згадку про похід! Увечері влаштуємо прощальну вечірку, адже в цих суворих горах ми стали практично сім'єю :). І ще не раз ми зустрінемося на гірських стежках.

* Якщо Ви летите на наступний день, повідомте менеджеру і він допоможе забронювати готель.