Сантьяго де Компостела | Шлях Святого Якова

Збір нашої групи пілігримів призначений саме тут, адже з цієї точки починається офіційний шлях Каміно. Заселяємося в хостел і йдемо отримувати паспорт паломника — креденсіаль. Далі прогуляємося старовинними вуличками Іспанії, ознайомимося з незвичайними місцевими скульптурами, відвідаємо кафедральний собор Сан-Сальвадор, в якому зберігається древня реліквія — хустка в крові Христа. Вечеряємо в одному з місцевих колоритних ресторанчиків і йдемо відпочивати.

Перший і дуже насичений перехід. Встаємо удосвіта і по фірмових мітках у вигляді черепашок виходимо з міста. Дорога мальовнича, горбиста місцевість змінюється прохолодними лісами. Пілігрими вітають кожного мандрівника окликом «Buen Camino». У Градо зробимо зупинку і спробуємо типову для Північної Іспанії закуску пінчос, яку подають у всіх барах. Ночуємо в нашому першому справжньому альбергу.

👣 Треккінг 22 км

Згідно негласного правила Сантьяго де Компостела, прокидаємося дуже рано. Це в першу чергу це необхідно для комфортного подолання основної частини дороги не в спеку, адже попри те, що надворі на осінь, вдень в Іспанії може ще гарненько припікати сонце. Зібравши рюкзак, зустрічаємо світанок в дорозі. Невеликі підйоми чередуються зі спусками.

Обідаємо в містечку Salas і, пройшовши останні 6 км, заселяємося в колоритний альберге.
👣 29 км

Після щоденного ритуалу збору рюкзака залишаємо наше житло і продовжуємо тур. Дорога веде в сторону гір. Спочатку ми пройдемо вздовж невеликого лісу, де над стежкою нависають земляні стіни, суцільно повиті плющем. На ланч зупинимося в Tineo, щоб дати відпочинок ногам. Увечері за ситним обідом ділимося враженнями і знайомимося з інтернаціональними туристами.
👣 27 км

Тут маршрут розділяється: можна піти стандартною маркованою дорогою або звернути на древній відрізок шляху під назвою Hospitales. Названий він так через госпіталь для подорожніх, від якого нині лишилися лише руїни. Проте з повною упевненістю можна сказати: цей відрізок Каміно — найбільш мальовничий. Шлях Якова проходить по хребту, де немає селищ і барів, тільки неймовірна природа Астурії. Піднявшись на найвищу точку, фотографуємося і спускаємося уздовж пагорбів, вкритих квітучим килимом. Залежно від наповненості ночуємо в муніципальному або приватному притулку.
👣 29 км

Поснідавши, рухаємося далі. Спочатку трек веде на невеликий перевал з древніми будівлями нагорі. Тут трохи відпочинемо і рушимо далі по лісовому серпантину. Пройдена відстань зовсім не помічається, адже навколо неймовірно мальовничо! Сьогодні заночуємо в маленькому селі — в невеликому автентичному кам'яному будиночку по сусідству з не менш ефектною церквою.
👣 30км

Сьогодні черепашка, що століттями служить символом і дороговказом, поміняє свій напрямок. Тепер правильний напрямок буде показувати «носик» черепашки — ми покинемо провінцію Астурія і підемо по Галісії. Але спочатку нам треба буде піднятися на ще один перевал, Пік Асебо. Пообідаємо вже в барі Галісії. Уздовж дороги стоять колоритні вітряки, ефектно вписуючись в навколишній пейзаж. Увечері йдемо до місцевого ресторану, де подають традиційну страву для цих країв — «пульпо Гальєго», восьминіг під гострим соусом
👣 25 км

Продовжуємо йти просторами Галісії. Піднімаємося до руїн Hospital Montouoto, а потім спускаємося в найближчу село, випити кави і поговорити з іншими треккерами. Далі дорога в’ється по сільській місцевості. У Vilabade зайдемо в церкву Святого Якова і відвідаємо перевізний бар-караван. Увечері нас чекає приємний сюрприз — новий альберге, спеціально побудований з урахуванням побажань пілігримів Каміно.
👣 30 км

Найлегший перехід — сьогодні ночуємо в єдиному великому місті на маршруті. Але перед початком трохи звернемо з маркування, щоб відвідати вежу висотою 20м, що датується 16 століттям! Дорога не складна і вже після обіду нас зустрічає великий віадук, що знаходиться в околицях Луго. Заселяємося в самісінькому центрі міста. Після шикарного обіду гуляємо по фортифікаційній стіні, побудованій ще древніми римлянами. З неї відкривається вид на все місто. Не залишаємо без уваги і гастрономічну складову відпустки, відвідуючи різноманітні місцеві ресторанчики.
👣 24 км

Немов у пригодницькому квесті, йдемо за вказівниками у вигляді черепашок. Піднімаємося до вершини Louzaneta, дорога веде через приватний сектор. У другій половині дня рельєф стає простим і похід з рюкзаком на плечах перетворюється в приємну заміську прогулянку. Ніч проводимо в приватному притулку.
👣 35 км

До Сантьяго де Компостела залишилося зовсім небагато. Неспішно приходимо в Меліде і обідаємо, адже це місце славиться своїми тавернами — пульперіями. Нас ніби закинуло в Середньовіччя! Шлях стає багатолюдним, оскільки тут наш Примітиво з'єднується з Каміно Францез. Можна побачити паломників на велосипедах, конях або з домашніми улюбленцями. Займемо місця в кімнатах, залишимо речі і йдемо освіжитися на річку неподалік.
👣 26 км

Гарно поснідавши, продовжуємо паломництво вздовж доріг, лісів з великими деревами, придорожніх кафе. Робимо привали в облюбованих місцях, з посмішкою зустрічаємо, подорожніх, що проходять мимо, бажаючи їм гарного шляху, і просто насолоджуємося останніми днями на Каміно Примітиво. Але ми вже не ті, що були — тиша, спокій і якась відчуженість Каміно змінює людину дуже швидко.
👣 26 км

Якщо буде бажання, вийдемо затемна, щоби встигнути на ранкову месу в соборі Сантьяго. А можемо не поспішати, адже в місті і так є що подивитися. Піднімемося на пагорб Monte do Gozo, звідки відкривається перший вид на Собор Santiago de Comostella. Через кілька годин ми вже будемо стояти на площі Обрадойро перед величним Кафедральним Собором. Навколо нас такі ж, як ми — пілігрими з іскоркою в очах і посмішкою на обличчі. Кожен йшов сюди сотні кілометрів, переслідуючи свою мету. Вирушаємо в туристичний офіс за компастелами, заповнюємо анкету і отримуємо документ про проходження маршруту, написаний на латинській. Також можна отримати сертифікат, де буде вказано пройдений нами кілометраж. Після урочистої частини йдемо заселятися, а ввечері святкувати закінчення Шляху Святого Якова.

Вранці відвідаємо легендарну месу в соборі, щоб поспостерігати за неймовірним видовищем — бутафумейро. Під стелею собору на товстій мотузці висить неймовірних розмірів кадило. Туди закидають вугілля і розгойдують. Перехоплює подих!

Час прощатися, але якщо у Вас є в запасі пару днів, обов'язково відвідайте Muxia і «край світу» Fisterra.