Східна Лікійська стежка - похід по Туреччині

Всі учасники походу з різних міст і країн. Вони прилітають до Туреччини самостійно на різних рейсах, в різний час. В Анталію порівняно недорого можна долетіти авіакомпаніями Pegasus, Atlas Glogal, Turkish Airlines. У більшості випадків це рейси з пересадкою в Стамбулі. Якщо ви прилітаєте в Анталію на день раніше (щоб відпочити після перельоту і подивитися місто), то ми можемо порекомендувати вам недорогий готель в історичному центрі міста.

Збір групи і зустріч з інструктором відбувається на автовокзалі Анталії (по-турецьки Otogar). З аеропорту або з центру міста туди можна легко дістатися на трамваї AntRay.

Зазвичай зустріч починається в 11 ранку (точний час вам повідомить адміністратор). Інструктор розподіляє спільні продукти (приблизно 5 кг на людину), перевіряє спорядження, розказує про маршрут, відповідає на питання. Крім того на автовокзалі можна поміняти валюту на ліри і перекусити. Ближче до полудня ми сідаємо на маршрутку і вирушаємо в курортне селище Гейнюк (2 години їзди), звідки починається наш похід по Лікійській стежці. Втім, по приїзду в Гейнюк ми спочатку йдемо на пляж, де проведемо близько години. Потім обідаємо в кафе і тільки після цього нарешті надягаємо рюкзаки. Від моря до нашої стоянки біля каньйону Гармонії 3 кілометри по стежці вздовж річки. Ставимо намети і відпочиваємо.

Відстань: 3 км. Набір висоти: 20 м.

Сьогодні непростий день - встаємо раніше і звертаємо табір, треба багато чого встигнути зробити і побачити. Ми входимо в каньйон Гармонії (він же каньйон Гейнюк), залишаємо рюкзаки на зберігання в місцевому кафе і без нічого (з фотоапаратами, грошима, купальниками та рушниками) вирушаємо в найцікавішу частина ущелини. Там можна не тільки помилуватися скелями і найчистішою гірською водою, але і взявши на прокат гідрокостюм, рятувальний жилет і каску (близько $ 10) проплисти вглиб каньйону до знаменитого висячого каменя і водоспадів. Це справжній атракціон - пару метрів пливеш, потім йдеш, потім карабкаешся на водоспад, стрибаєш в ванну і знову пливеш. Тут стане в нагоді гоупрошка або інша непромокаюча камера.

Після купання в каньйоні, ми повертаємося до рюкзаків, обідаємо і розпочинаємо одну з найскладніших ділянок Лікійської стежки. Нам належить набрати близько 400 метрів висоти, щоб переваливши хребет обійти непрохідну ділянку каньйону Гармонії. Набір висоти начебто і невеликий, але дуже вже нудний і виснажливий (тут жарко не дивлячись на ліс і півтінь). Перед стартом наберіть в пляшки побільше води, тому що наступне джерело буде тільки на ночівлі. На перевалі відпочиваємо трохи і починаємо спуск до річки. Сьогодні ночуємо в лісі поблизу найкрасивіших ванн (можна буде освіжитися після жаркого дня).

Відстань: 10 км. Набір висоти: 650 м.

Знову йдемо вздовж знайомої річки (вгору за течією). Каньйон тут не дуже глибокий, зате величезні валуни дуже мальовничі. Скачемо з каменю на камінь, з берега на берег, поки не досягнемо обжитих місць - починаються мигдальні і гранатові сади. Лікійська стежка виходить на плато ( "яйла" тюркською).

Йти стало набагато простіше - широка грунтовка майже без набору висоти. До вечора спускаємося до селища Гедельме. Прямо над селищем нависає величава Теке-Даг. Красиво ... але ми туди не підемо. Ми поспішаємо поповнити запаси в місцевому магазині і, якщо пощастить, трохи підзарядити телефони і фотоапарати.

На нічліг стаємо на галявині біля руїн генуезької фортеці. Тут же знаходяться ще дві місцевих пам'ятки - величезний платан віком понад 2,5 тисячі років і невелика карстова печера з натічними утвореннями.
Відстань: 18 км. Набір висоти: 700 м.

У першій половині дня йдемо по порівняно легкій дорозі, яка плавно піднімається (на 300 метрів) до крихітного гірського села Яйла- Куздере. Відразу за ним починається крутий підйом через ліс. Щоб трохи перевести дух розташуємося на обід в тіні платанів біля пастушачого куреня з відмінним джерелом.

Далі підйом триває в більш спокійному ключі - по грунтовому серпантину через темний "північний" ліс ми будемо повільно, але впевнено просуватися вгору, поки не прийдемо в казку. Я не жартую - це справжня казка, під назвою Чукур-Яйла. Величезні ліванські кедри, химерні скелі поїдені карстовими воронками і могутній Олімп (Тахтали) над нашими головами.

Ставимо намети, запасаем дрова для вечірньої посиденьки. Чукур-Яйла знаходиться на висоті понад 1600 метрів, вночі температура запросто може впасти до 0 градусів, тому краще заздалегідь приготувати теплий одяг і просушити вологі речі.

Відстань: 16 км. Набір висоти: 900 м.

Сьогодні найважчий день походу. Встаємо до світанку (як справжні альпіністи), швидко снідаємо, збираємо табір і піднімаємося на 200 метрів вгору до сідловини Олімпу. Тут ми ховаємо рюкзаки в ущелині і йдемо на сходження, захопивши з собою дощовики і гроші. До вершини дві години безперервного підйому по голому кам'янистому схилу. Навесні тут запросто можна застати залишки снігу, тому бажано щоб ваше взуття було не дуже схоже на пляжні капці. Втім, мокрі кросівки швидко висохнуть під турецьким сонцем, так що можна просто взяти з собою змінні шкарпетки.

Ми стартуємо рано вранці, щоб досягти вершини перш, ніж зберуться полуденні хмари і обтягнуть гору. З вершини турецького Олімпу - гори Тахтали (2365 м) видно все узбережжя від Анталії і до Фініке. А з протилежного боку видно могутній гірський масив Бей-Даг (3070 м) і взагалі все видно ... якщо встигнути до хмар.

Намилувавшись красою Туреччини ми приступимо до спуску. Якщо у вас проблеми з колінами, то це не менше, а може навіть і більше випробування, ніж підйом (рекомендую обзавестися трекінговими палками і наколінниками). Спускаємося до рюкзаків, де обідаємо і сушимо взуття. Далі маршрут йде через черговий зачарований ліс з могутніми кедрами, раптовими туманами і запаморочливими видами. Приходимо в село Бейчік і трохи переводимо дух в кафе в гезлеме і турецьким чаєм. До ночівлі залишилося близько години ходьби. Ставимо намети на галявині в сосновому лісі. Тут знову тепло і при бажанні можна скупатися в струмку.

Відстань: 21 км. Набір висоти: 800 м, скидання висоти: 2000 м.

Продовжуємо спуск - сьогодні ми повинні дійти до моря. Буквально за пару годин ми дійдемо до траси і при бажанні заглянемо в знамениті рибні ресторани Улупінара (тінисті альтанки прямо посеред річки де подають гірську форель) Потім ловимо маршрутку і через 20 хвилин опиняємося біля моря. Там ми зупинимося в одному з наметових кемпінгів селища Чирали. Кемпінг це не тільки гарячий душ і туалет, а й пральна машинка - хай живе чистота і гігієна! Привівши себе в порядок, вирушаємо в магазин за морозивом (20 метрів) і на пляж за ковтком морського повітря (100 метрів).

Увечері, в сутінках знову зловимо маршрутку і з'їздимо до головної місцевої визначної пам'ятки - вогнів Химери. Згідно з грецьким міфам, Химера це вогнедишне чудовисько зібране з запчастин (лева, кози, змії). Античний герой Беллерофонт на крилатому Пегасі переміг Химеру і її тіло впало в ущелину поблизу нинішнього селища Чирали. Легендарне чудовисько поховано під товщею скель, і лише язики вогню вириваються на поверхню вже багато тисяч років. А туристам тільки того і треба - багато хто бере з собою їжу і смажать її в полум'ї легенди.

Весь час перебуваючи в Чиралах ми вечеряємо в ресторані, снідаємо в кемпінгу, спимо в наметах.

Відстань: 10 км. Набір висоти: 500 м, скидання висоти 1100 м.

Практика показала, що через спеку ходити вздовж моря з рюкзаком не надто прикольно. Тому ми залишаємо речі в кемпінгу в Чирали і з самого ранку вирушаємо в більшу радіалку (на весь день). У нас на вибір є 2 варіанти маршруту:

1) Похід до маяка на мис Гелідонія. Відстань: 18 км, Набір висоти: 700 м. Складний але дуже красивий маршрут. На таксі ми приїжджаємо в селище Караоз, звідки починаємо підйом на хребет Ерен Тепе, що вінчає мис Гелідонія. Мис Гелідонія це справжній край світу, за яким тільки парочка островів і безкрає Середземне море. Ми обійдемо мис по периметру по стежці, що петляє серед величезних валунів і ароматної південної хвої. Пообідаємо біля білосніжного маяка, а до вечора спустимося до моря біля селища Адрасан. На таксі повертаємося в Чирали.

2) Похід до бухти Карабурун. Відстань: 12 км, Набір висоти: 500 м. На цьому маршруті ми не піднімаємося високо, ще не дивимося на море з висоти пташиного польоту, зате кілька разів спускаємося до відокремлених блакитних бухт. Якщо хочеться пригод, то можна зазирнути в занедбану шахту під горою Дамчотаги. А на зворотному шляху можна найняти катер і повернутися в Чірали морем.

Ранок цілком присвячуємо морю. Можна просто купатися, а можна орендувати морські каяки (1 і 2-місні човники) і поплисти навколо мальовничого хребта Муса-Даг в пошуках напівзатоплених печер і скельних коридорів. Лише вдосталь накупавшись ми повертаємося в Чирали ... лише для того, щоб тут же вирушити в невелику радіалку (1,5-2 години) до руїн Олімпоса. Олімпос - величезний комплекс античних руїн, який потішить нас Лікійськими саркофагами, грецьким театром, римськими воротами, генуезькою фортецею. І все це в справжніх турецьких джунглях. Звідусіль тече вода, струмки впадають в річку, річка в море, а море ... море по колишньому кличе і манить. Головне не забути, що близько 15:00 нас чекає мікроавтобус, який відвезе нас в Анталію. Похід по Лікійській стежці завершено!

Близько 17:00 прибуваємо в Анталію, в уже знайомий готель.
Велика частина групи (разом з інструктором) сьогодні ж увечері відправиться на автовокзал, щоб на нічному автобусі поїхати в Гереме. Їх чекає продовження пригод у вигляді 3-денного походу по Каппадокії (край нереальних пейзажів і підземних лабіринтів). Приєднуйтесь!

Якщо ж у вас не виходить поїхати в тур по Каппадокії, то можна залишитися в Анталії. Якщо ви хочете полетіти додому сьогодні ж, то шукайте найпізніші рейси. Не забувайте, про час на добирання в аеропорт (40 хвилин) і на реєстрацію (2 години).

Відстань: 3 км.