Трекінг на Мадагаскарі

Літаком повертаємось в Антананаріву. На жаль, на цьому наша подорож добігла кінця, але ми відвеземо додому цілу купу вражень, радість чудових відкриттів і тепло нової дружби.

Цілий день відпочиваємо: купаємося в водах Індійського океану та насолоджуємося білосніжними пляжами Мурундави. Охочі можуть вирушити на снорклінг. Увечері відвідаємо ресторан із чудовими свіжими морепродуктами, де скуштуємо лобстерів та крабів.

Вранці знову вирушаємо в резерват Кірінді, щоб знайти денних його мешканців: смішних приматів, фантастичного лістохвостого гекона і різнокольорових хамелеонів. Останні хоч і не вважаються ендеміками, але представлені на острові в неймовірній кількості. Найкрасивіший з них – знаменитий леопардовий хамелеон. Після прогулянки їдемо на берег Мозамбікської протоки в курортне містечко Мурундава. Але по дорозі нас чекає ще природна пам’ятка — Закохані баобаби на Алеї Баобабів 🙂 Про красу цього місця неможливо написати, це ТРЕБА ПОБАЧИТИ. Тут ми зустрінемо найкрасивіший захід сонця на острові, а також скуштуємо морозиво і сік з плодів баобаба.

Їдемо в ліс Кірінді – одне з кращих місць для спостереження за дикими тваринами. Крім приголомшливої флори (наприклад, тут ростуть три рідкісні види баобабів і ендемічні ксерофіти), він відомий різноманітністю лемурів. Саме тут ми спробуємо знайти найменшого примата у світі — миш ачого лемура , який важить всього 30 грамів. Вночі вийдемо на фотополювання за дивовижними фоссами. Ці хижаки з родини віверрових довгий час зараховувалися до котячих через зовнішню схожість. Фосси — прекрасний приклад конвергентної еволюції. Ми пошукаємо й інших мешканців лісу: мангустів, сіфак, мадагаскарську руконіжку, смугастого тернека… Нас буде супроводжувати місцевий гід, який багато розповість про природу.

Йдемо на екскурсію до знаменитого Кам’яного Лісу. Парк Цінгі — візитна картка Мадагаскару і найбільша територія на острові, що охороняється. На його величезних просторах в небо здіймаються гострі вапнякові голки, вимиті дощами. Висота їх досягає 30 метрів! Це воістину гротескне і неймовірне видовище. Ми відвідаємо Великий і Малий Цінгі, погуляємо підвісними мостами над прірвами, пройдемося небезпечними кам’яними гребенями (все це зі страховкою, звичайно :), природними кам’яними арками і незайманими тропічними лісами, де живе величезна кількість тварин. Також пройдемо так званий “Бродвей” – двокілометровий трек, що проходить по печерах та важкодоступних ущелинах. Пересуватись по скелях доведеться з спеціальним спорядженням для віаферат.

Сплави по Цірібіхіні тепер стали одним з головних напрямків розвитку туризму на Мадагаскарі, але це не новинка. Такі «тури» проводилися ще в колоніальні часи: французьких колоністів так перевозили на тютюнові плантації, оскільки доріг ще не було і річка служила єдиним каналом пересування. Зараз Цірібіхіна одночасно і шосе, і ринок, і дитячий майданчик, а між селами вона спокійна і неймовірно красива. До обіду пропливаємо останню ділянку нашого маршруту і пересідаємо на джипи, які відвезуть нас в село Белу, де ховають царів племені сакалава. Серед малагасійців досі живий культ предків, а в нашій місцевості це головна релігія. Ось чому село настільки важливе. Далі переїжджаємо на ніч в колоритну Бекопаку.

Снідаємо і продовжуємо наш сплав. Ми в одній з найбільш незайманих частин острова. Мангрові ліси змінюються заростями очерету, де загоряють крокодили. Саме через них Цірібіхіна отримала свою назву, яка на малагасійській значить «не пірнай». На берегах ростуть баобаби, над смарагдовими рисовими терасами розкинулися червоні пагорби. Навколо пурхають тропічні річкові птахи. Їх тут стільки, що місце стало буквально меккою орнітологів. Береги кишать хамелеонами і дивовижними тваринами, якими так багатий острів. Увечері з’являються летючі лисиці. Заночуємо на тихій піщаній мілині, а нічні лемури заспівають нам колискову

Вирушаємо до села Масіакампі на березі річки Махалжіло. Тут нас чекатимуть каное, на яких ми сплавлятимемося по річці Цірібіхіна. Місцевість дуже красива, з різноманітними ландшафтами та знаменитими червоними пагорбами. Ми пропливатимемо повз рибальське село племені сакалава, рисові плантації та ліси, де вирує життя. Завітаємо в ущелину серед мангрів, що похилилися над тихими водами, де граються лемури. Зупинимося на березі, щоб скупатися під прохолодними струменями водоспаду Аносіно Ампеліо. Повечеряємо лангустами, спійманими місцевими рибалками. Ніч проведемо в наметах.

Сьогодні день переїздів. Їдемо в Анцірабе, друге за величиною місто острова. Тут зупинимося на обід, прогуляємося центральною вулицею, подивимося на залізничний вокзал колоніальних часів та старовинний готель, де зупинялися французькі вельможі. Далі продовжуємо наш шлях до Міандрівазо, заночуємо в еколоджі з басейном та чудовим видом на місцеві гори.

Вирушаємо в казкове царство джунглів, де безроздільно панують екзотичні хамелеони. Подеколи можна просто потрясти гілку і вони вже падають в руки). Пройдемо трек посеред казкових дощових лісів. З дерев звисають ліани, грона моху, строкаті орхідеї… ми немов опинилися в загубленому світі ельфів. У листі ховаються лемури, їх тут цілих 12 видів, в тому числі знайомі нам мишачі й бамбукові. Разом із безліччю інших тутешніх парків, Раномафана внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Погуляємо і їдемо в містечко Амбосітра. Дорогою спостерігаємо зміну ландшафтів та звичне життя малагасійців у бідних селах. Вечір проведемо в Амбосітрі, яка здобула славу завдяки ремісникам, що володіють мистецтвом різьблення по дереву. Будинки, віконниці, огорожі — все прикрашено різьбою. Дивовижно! Сувенірні магазини — справжні галереї, навколо міста розкинулися рисові плантації і села з традиційним укладом життя.

Ранок зустріне нас неймовірним світанком і прохолодною гірською свіжістю. Поснідавши, починаємо спуск у долину Цараноро. Стежка дуже приємна та мальовнича. Йдучи вниз будемо насолоджуватися видом на гору Хамелеон, яка вражає своїми прямовисними скелями не менше, ніж Андрінгітра. Це останній перехід в горах Андрінгітра, на якому ми вивчимо цікавих сукулентів, пройдемо через саванний ландшафт і кілька сіл, де місцеві вирощують рис, маніоку і цибулю. З долини Цараноро вирушаємо на повнопривідних джипах назад в Амбалавао, де на нас вже чекає наш водій. Їдемо до національного парку Раномафана.

Прокидаємося удосвіта, щоб встигнути пройти максимум під час сходу сонця. Наша головна мета сьогодні — піднятися на Пік Боббі (2658м), другу за висотою гору Мадагаскару і найвищу з доступних для пішого туриста. Піднімаємося кам’яними сходами, видовбаними у скелі. Після сходження на вершину продовжуємо похід добре облаштованою стежкою. Спочатку піднімаємося на сюрреалістичне «місячне» плато, яке прозвали Інопланетним коридором. На спуску пройдемо через унікальний ліс з ендемічних пальм Ravenea glauca. Заночуємо в красивому кемпінгу на березі річки.

Їдемо в долину Намолі, де оформимо перепустки і зустрінемося з нашим місцевим гідом. Починаємо трекінг в гранітному гірському масиві Андрінгітра, який знаходиться в однойменному парку. Він включає три окремі екозони: тропічні ліси долин, гірські ліси і високогірну рослинність. Тут налічується понад 100 видів птахів, 13 видів лемурів, 50 видів ссавців і 55 видів жаб. Але туристи приходять сюди заради шикарних гірських пейзажів і феноменального багатства флори. Тут росте понад 1000 видів рослин, а місцеві гіди відмінно їх знають і вміють застосовувати в медицині. Малагасійці взагалі значно ближчі до природи, ніж, наприклад, рядовий житель заходу. Після не важкого треку заночуємо в колоритному кемпінгу з виглядом на скельну гряду Андрінгітри. Буде прохолодно, але команда супроводу подбає про наш комфорт. Посидимо біля вогню, потанцюємо танці місцевих жителів.

Відпочивши після насиченого дня в парку Ісало, вирушаємо на північний схід до містечка Амбалавао. Тут ми відвідаємо місцеву фабрику паперу, ознайомимось із виробництвом шовку та сувенірних виробів з рогів зебу — місцевих корів. Увечері послухаємо брифінг, присвячений завтрашньому трекінгу в горах Антрангітра. Ляжемо спати раніше, щоб набратися сил.

Ісало — це велика область, де вітер і вода відшліфували скельні вежі, глибокі каньйони, ущелини та оазиси, які часто називають едемами. На нас чекає хайкінг найкрасивішими з них. Ми відвідаємо незвичайну скельну формацію — Королеву Ісало, прогуляємось цікавими стежками, насолоджуючись красою унікальних пейзажів. Скупаємось у кришталево чистих та прохолодних водах місцевих річок. Поєднання різнобарвних скельних утворень, незвичних рослин і тиші, що огортає тут мандрівника, роблять це місце одним із найчарівніших в Африці. Також ми побачимо тут багато кільцехвостих і білих лемурів та зможемо зробити омріяні фото з “королем лемурів”.

Вилітаємо мадагаскарськими авіалініями до Тулеара, другого за величиною міста країни, розташованого на узбережжі Мозамбікської протоки. Там нас зустріне наш досвідчений водій, який професійно довезе нас по не простим дорогам до містечка Ранохіра — воріт національного парку Ісало. За вікнами миготять випалені напівпустелі, які утворилися через безконтрольну вирубку лісу. Якщо справи не зміняться, Мадагаскар має всі шанси повторити сумну долю острова Пасхи… Проїдемо через містечко Ілаккака — справжній сучасний Клондайк де живуть старателі, які шукають дорогоцінні камені. У 90-х роках тут були виявлені великі поклади сапфірів, що привабило шукачів скарбів з усього світу, які прибули сюди в пошуках своє Ельдорадо.

Зустрічаємося в столиці Мадагаскару, Антананаріву, яке відоме як «місто тисячі воїнів». Архітектура міста дуже своєрідна: невисокі будиночки утворюють цілий лабіринт з балконів, арок, терас і сходів. Ми відвідаємо Королівський палац Рува, також відомий як “Палац Королеви”, що слугував резиденцією монархів Мадагаскару протягом багатьох років. Оглянемо головний католицький собор країни — церкву Андохало, розташовану на вершині пагорба, звідки відкривається чудовий вид на все місто. Також на нас чекає озеро Анусі — мальовнича водойма в центрі міста з великим ангелом на острові посередині.