Трекінг по Карпатах "Кам'яні лабіринти і водоспади"

Зустрічаємось групою на залізничному вокзалі у Ворохті близько 09:00.

Їдемо до Верховини. Тут розпочинається наш піший маршрут серед унікальної природи Покутсько-Буковинських Карпат. Лишаємо речі в готелі на 2 ночі та йдемо гуляти.

Поруч із горою Синиця розташовуються таємничі Довбушеві Комори.

Кам'яний лабіринт зовнішнім виглядом нагадує якихось незвичайних персонажів із фантастичних фільмів. Круті фото на згадку – гарантовані.

У X-XVII ст. до н.е. тут знаходилося язичницьке святилище. З поширенням християнства на його місці утворився печерний монастир-скит, а потім і сторожова фортеця, що простояла до XVI століття.

Скелі Довбуша також приваблюють туристів «чистилищем», кажуть, пройшовши цим тунелем, можна скинути з себе всі гріхи. За переказами, загони повстанців Олекси Довбуша зберігали у цих печерах скарби, ми їх обов'язково пошукаємо ;-)

Переїзд до високогірного села України — Дземброню.
Гарною стежкою підіймаємося в дуже мальовничий ліс і будемо насолоджуватимемося з висоти дивовижними просторами Карпат. Дорогою в колибі можна буде купити свіжу бринзу або вурду. Йдемо далі - і скоро зайдемо в неймовірної краси ліс з просто казковими стежками.

Кожен карпатський куточок має свою родзинку. Для схилів гори Смотрич та околиць села Дземброня такою “родзинкою” виступають Смотрицькі (Дзембронські) водоспади. Потік високогірного струмка Мунчел утворює серію прекрасних каскадів, сумарна висота яких досягає 100 м. Якщо вимірювати кожен каскад окремо, то найбільший скидає воду з висоти в 10 м. Ми не тільки сфотографуємося на тлі водоспадів, але й сміливо підставимо плечі під крижану воду. Це буде особливо приємно після денного переходу 🙂

Вухатий камінь заслуговує на окрему подорож, ця гора — унікальна і дуже мальовнича, завдяки високим кам'яним скелям різних химерних форм. У народі ці скелі називають "церквями". Якщо вистачить сили, йдемо далі до гори Піп Іван. Назву, за переказами, гора отримала за скелю на вершині, яка була схожа на попа в рясі. Наразі від скелі залишилися лише уламки. Насправді ж старішою назвою гори є «Чорна гора», отримана нею після того, як легендарний Довбуш переміг на ній чорта, або «Чорне лихо». Обсерваторія «Білий слон» отримала свою назву через те, що кожної зими сильно обростає снігом і льодом, стаючи здалеку схожою на великого білого звіра. Її почали будувати ще в 1936 році, складалася обсерваторія з п'ятиповерхового готелю, господарських прибудов, вежі з телескопом, власної електростанції. Подача води здійснювалася за допомогою двох потужних електронасосів. Листи на вершину гори і вниз іноді передавались навченим собакою пана Зембича. Перекус, відпочиваємо, пам'ятні фото. Повертаємось у Верховину.

Переїзжаємо в Розтоки. Беремо рюкзаки - і готуємось побачити справжні дива.

Буковинські водоспади на гірській річці Смугар - прекрасні будь-якої пори року. Сім водоспадів мають різну висоту, стрімкість потоку та силу течії.

Найменший з них називається Ворота – лише три з половиною метри, а найвищий із них Великий Гук – сягає 19 метрів заввишки. Дивовижне природне утворення «Протяте каміння» - це група скель з пластів пісковика, пронизаних різноманітними отворами та ходами всередині.

Про створення цього дива природи та про виникнення його назви розповідає легенда. Відповідно до неї в давнину гірські жителі не мали зручного шляху, щоб спуститися з гір у долину. Пізніше вони знайшли для цього зручний вихід: нагрівали воду в котлах і виливали її на скелі. Отже, у нестійкому піщанику утворилися «протяті», тобто проткнуті проходи, які дали назву урочищу.

Найцікавішою скельною групою вважається масив під назвою «Соколине Око», у вигляді розкішної кам'яної арки, що візуально нагадує око хижого птаха.

Сьогодні ми пройдемо Сокольський хребет в Покутсько-Буковинських Карпатах. Особливу увагу на хребті привертають мальовничі скелі-останці, складені переважно з пісковиків. Таких скель більше 20. Вони піднімаються на висоту 20-40 м. На скелі Лісовський камінь (Тутурівській камінь) археологи виявили петрогліфи - наскельні малюнки, висічені в стародавні часи. При південно-східних відрогах хребта розташовані цікаві пам'ятки природи: Сокольска скеля і водоспад Сікавка. На Сокольському хребті бували відомі люди: Б. Лепкий, Р. Хоткевич, Д. Павличко, С. Пушик та багато інших.

Косів - затишне містечко, в якому можна знайти багато цікавого. Назва міста пов'язана з гуцульським словом "кіс", він же дрізд. За легендою, навколо міста водилося багато цих птахів. Косівський водоспад Гук - оточене мальовничими скелями, поруч тече чиста річка Рибниця. Ми перевалимо через гірський хребет і вийдемо в Шешори.

На річці Пістинька в селі Шешори утворився каскад водоспадів і плесо, яке місцеві жителі назвали «Сініплясо». Вода тут дійсно має приємний синій відтінок, а водоспади виблискують на сонці сріблом, через що їх також знають як Сріблясті. Трохи далі від Срібних водоспадів б'є джерело цілющих мінеральних вод. Часто ці чудові пейзажі з Сріблястими водоспадами можна побачити у фільмах і відеокліпах.

Повертаємося додому (можна виїхати на поїзді з Коломиї або Івано-Франківська). До нових зустрічей, друзі! 🙂