Похід на травневі 🌱 без наметів | г. Стримба, Синевир і чарівна Колочава

Гід чекає на залізничному вокзалі у Воловці. Після збору групи нас забирає мікроавтобус та везе на Синевирський перевал, звідки починається перше наше сходження. Навіть з перевалу вигляд дуже гідний, ми на висоті майже 1000м. Речі залишимо в бусі, візьмемо тільки те, що потрібно на день (піддівку, дощовики, їжу-воду, трекпалки). Спершу стежка проходить листяним і змішаним лісом, букове листя шарудить під ногами. Більшу частину маршруту ми підніматимемося серед ялинок (смерок по-місцевому) і близько познайомимося з альпійською сосною, або жерепом. Це низькорослий чагарник, що формує частину субальпійського поясу українських Карпат. Кам'яниста вершина вкрита різнокаліберним гострим камінням, звідки й пішла назва гори. За переказами, на горганських розсипах Кам'янки опришки сховали скарб, і знайти його може лише людина із чистим серцем. Перевіримо карму?
Спускаємося до намиста та їдемо в готель, де чекають теплі номери та гаряча карпатська вечеря. Після їжі — традиційне знайомство та короткий брифінг, де гід розповість, що буде завтра з нами.

👣 Перехід 15 км; ↑↓ перепад висот 660м.

Вранці виходимо на стежку, що бере початок із мальовничого села Колочава і приведе нас на вершину Стримби – на висоту 1719 метрів. “Стримба” в перекладі з румунської означає “вигнута”. Місцеві жителі називають гору по-своєму: Тисова. Крім цього, про Стримбу кажуть “Гора, що захоплює дух”, сьогодні нам належить переконатися в доцільності цієї назви:)

Піднятися на вершину нелегко, сил додадуть розкішні панорами, що супроводжуватимуть на всьому шляху. Після того як закінчиться зона букового лісу (приблизно на висоті 1300 м), почнуться смерекові зарості і кам’яні розсипи. Стримба – найвища гора Національного природного парку «Синевир», розташована практично на краю Ґорґан. З її вершини можна розгледіти майже весь горганський масив, починаючи від Яйка Ілемського аж до Хом’яка. Такі виняткові пейзажі карпатських гір і будуть нашою винагородою за сходження. Ввечері відновимо свої сили: за бажанням, сходимо в лазню, влаштуємо святкову вечерю.

👣 11 км; ↑↓ 1060м.

Незважаючи на закінчення гірської частини туру, нудьгувати не доведеться. Адже ми знаходимося у культурному центрі краю – «селі Десяти музеїв» та батьківщині карпатського «Робін Гуда» Миколи Шугая.

Зробимо екскурс у минуле Гуцульщини: відвідаємо будинки з автентичним інтер’єром відповідно до господарського промислу, побачимо знамениту вузькоколійку у скансені «Старе Село». У місцевих музеях зібрані найкращі експонати різних часів. Ми обов’язково оглянемо всі їх і зробимо пам’ятні фото.

Далі тільки цікавіше – вирушимо у гості до справжніх ведмедів! Реабілітаційний центр для бурих ведмедів створено в нац. парку “Синевир” не випадково, адже ця територія за ландшафтними та кліматичними умовами повністю відповідає природному середовищу цих тварин. Це місце, де ведмедиків, які постраждали від неналежного поводження, вчать пристосовуватися до природних умов життя. Перебування тут точно нікого не залишить байдужим. Після відвідаємо одну з візитівок Закарпаття – чарівне озеро Синевир, яке одночасно є найбільшим та найглибшим високогірним озером України. Вважається, якщо молоді люди познайомилися і закохалися один в одного біля Синевиру, то це їхнє справжнє кохання.

Завершимо нашу подорож поверненням до Воловця, де сядемо на поїзд додому. Заберемо з собою нові знайомства, цінні спогади та пам’ятні фото, які вдалося створити у цьому чудовому гірському куточку України.