Рига
для тих, хто хоче пізнати справжню перлину Балтійського моря. Архітектура найбільшого міста Прибалтики закохує та вражає, а світлини, зроблені тут, нагадують листівки чи кадри із фільмів. Сучасний центр міста приваблює креативними муралами, артоб’єктами та променадами. Однак справжньою родзинкою є Старе місто. Тут ви побачите чимало визначних пам’яток: Домський собор (XIII ст.), що поєднує безліч архітектурних стилів. У ньому є концертний зал з найбільшим у світі органом. Церква Святого Петра (перша згадка ще у 1209 році) – найдавніша культова споруда Риги. Кам’яниця Чорноголових ( ХІV ст.) - старовинна будівля з архітектурою Ренесансу з концертним залом, в якому виступали Ференц Ліст та Йозеф Вагнер. «Три брати» - найстаріший житловий комплекс Риги. Він складається з трьох будинків, найстарший з «братів» збудований у кінці ХІV ст. Збудований на березі Даугаві у 1330 році Ризький замок – офіційна резиденція президента Латвії. У парку Кронвалда не забудьте зробити фото біля пам’ятника видатному українцю - Тарасу Шевченку. Він зображає 23-річного Кобзаря, адже саме у цьому віці поет подорожував і відвідав Ригу.
Якщо ви знали про Ригу тільки як про батьківщину шпротів та бальзаму, тоді вам точно варто сюди завітати!
Юрмала
Має специфічну репутацію, адже у минулому була одним з найпопулярніших місць відпочинку партійного бомонду. Ми ж пропонуємо подивитися на неї під іншим кутом зору. У Юрмалі вас зустрінуть вікові сосни-велетні, кришталеве повітря, освіжаюче море та сучасні парки. А ще безліч цікавинок: Вулиця Йомас – цікаві сувеніри, вуличні музиканти, колоритні ресторанчики. Атмосфера «піщаних хвиль» (так перекладається Йомас) неповторна!
Родзинка парку «Дзінтарі» - унікальна вежа, що внесена до топу найбільш незвичайних і цікавих оглядових майданчиків світу. Також тут варто побачити будинок Аспазії, дачний комплекс Кристапа і Августи Морберг, колишню купальню Емілії Рацен, скульптуру драконоборця та глобус Юрмали.
Рундальський палац
Бароковий архітектурний шедевр XVIII ст., що є однією з найцінніших пам’яток Латвії. Понад 60 гектарів – таку велику територію він займає. Вас неодмінно вразять розкішні мисливський та французький парки. Нікого не залишить байдужим сама будівля, що має 138 приміщень, у яких з феноменальною точністю відтворений історичний інтер’єр з усією його ошатністю та витонченістю. Нині палац слугує музеєм, а на території часто проводяться різноманітні культурні події, творчі заходи та художні виставки.
Клайпеда
унікальне місто, адже має історію, відмінну від всієї країни. У середині ХІІІ ст. воно було засноване німецькими лицарями і до 1923 року підпорядковувалося німцям та називалось Мемель. З огляду на походження, в Клайпеді є чимало типової німецької архітектури. Чудернацькі бруковані вулиці, будівлі в стилі фахверк, могутній тевтонський замок – «сивочолі» очевидці звитяжного минулого Клайпеди. Вже кілька сотень років Театральна площа є центром життя Клайпеди. Її прикраса – театр, в якому диригував Ріхард Вагнер та фонтан зі статуєю дівчини Аніке. Вас неодмінно вразить велична оборонна споруда XIII ст. – Мемельський замок, який належав Лівонському та Тевтонському лицарським орденам.
Батьківщина легендарних балтів чекає на вас!
Каунас
культурна столиця Європи-2022 і одне з найдавніших міст Литви, засноване у 1361 році. Каунас – це ілюстрація до казки про хоробрих лицарів, чарівних принцес та могутніх драконів. Архітектура Старого міста Каунаса непроста, в ній зустрінете відображення ренесансу з деталями бароко та строгу цеглисту готику. Каунаський або Ковенський замок – найстаріший кам’яний замок Литви і найперша споруда Каунаса. Один з найстаріших храмів – Костел Святого Георгія (поч. XVI ст.) з елементами готики, ренесансу і бароко. Вулички Старого міста виведуть вас на Лайсвейс алею. На мапі міста вона з’явилася ще у ХІХ ст. і до нині Алея свободи є яскравою та чепурною візитівкою Каунаса. А коли будете робити фото біля величної скульптури «Витязь свободи», встановленої на честь 100-річчя Незалежності Литви, згадайте, що її автори - українці Олесь Сидорук та Борис Крилов.
Тракайський замок
Зведений у XIV ст. Тракайський замок слугував резиденцією Великих князів литовських та став єдиним у Східній Європі замком, що споруджений на острові. Його часто називають «загубленою коштовною короною» в синіх водах Гальве. Він загадковий, могутній та дуже фотогенічний! Здається, його потужні стіни та могутні вежі бережуть всі таїни князя Вітовта чи короля Ягайла. Без сумніву, вас вразить цей величний архітектурний ансамбль у готичному стилі, площа якого - майже 2 гектари. В центрі замку височіє княжий палац. Основну будівлю оточують могутні оборонні споруди: мури та вежі. Ця локація не тільки приваблива візуально, а й досить цікава з історичного погляду – тут є можливість вивчити хронологію розвитку Литви, її вплив на хід великої історії та історію України. Тут легко розвінчується міф, про те, що спадкоємцем Київської Русі була московська держава та розповідається про вплив Великого князівства Литовського – держави, що була однією з найбільш розвинутою в епоху Середньовіччя.
Вільнюс
Були часи, коли з містом Вільно (Вільнюс) мусила рахуватися вся Європа, адже воно було столицею Великого князівства Литовського, а значить столицею і для українців. Увесь історичний центр Вільнюса став об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Старе місто вразить різнобарвністю архітектурних форм - це справжній музей просто неба. Литовці та українці кілька сотень років жили в одній державі. Спільна історія – важливий чинник взаєморозуміння зараз. Кожен українець, що приїде до Вільнюса, повинен оглянути церкву Пресвятої Трійці (поч. XVI ст.) та Василіянський монастир, адже вони тісно пов’язані з Берестейською унією, іменами Святого Йосафата Кунцевича та Велямина Рутського. Не варто оминати увагою Костел Святих апостолів Петра та Павла (1668 р.) - храм у стилі бароко з вражаючим інтер’єром. Класичним прикладом пізньої архітектури готики є Костел Святої Анни (XIV ст). Прекрасне місце, аби відчути подих історії та побачити запаморочливий вид на місто - Віленські замки XIII-XIV ст. Якщо ж захотілося чогось екстравагантного – завітайте до кварталу Ужупіс.
Чи знали ви, що автохтонне українське населення ще у кінці XIX століття з’явилося поблизу Вільнюса? Тоді указом російського імператора сюди були переселені жителі поселень на Берестейщині.
