Похід на травневі 🌱 без наметів | г. Стримба, Синевир і чарівна Колочава

Гід чекає на залізничному вокзалі у Воловці. Після збору групи нас забирає мікроавтобус та везе на Синевирський перевал, звідки починається перше наше сходження. Навіть з перевалу вигляд дуже гідний, ми на висоті майже 1000м. Речі залишимо в бусі, візьмемо тільки те, що потрібно на день (піддівку, дощовики, їжу-воду, трекпалки). Спершу стежка проходить листяним і змішаним лісом, букове листя шарудить під ногами. Більшу частину маршруту ми підніматимемося серед ялинок (смерок по-місцевому) і близько познайомимося з альпійською сосною, або жерепом. Це низькорослий чагарник, що формує частину субальпійського поясу українських Карпат. Кам'яниста вершина вкрита різнокаліберним гострим камінням, звідки й пішла назва гори. За переказами, на горганських розсипах Кам'янки опришки сховали скарб, і знайти його може лише людина із чистим серцем. Перевіримо карму?
Спускаємося до намиста та їдемо в готель, де чекають теплі номери та гаряча карпатська вечеря. Після їжі — традиційне знайомство та короткий брифінг, де гід розповість, що буде завтра з нами.

👣 Перехід 15 км; ↑↓ перепад висот 660м.

Це сходження, власне, і є родзинкою, навколо якої крутиться осінній похід у Карпатах. В цьому випадку навіть на вершину підніматися не обов'язково – магія починається одразу за селом.

Виходимо рано, трава, вкрита інеєм, хрумтить під ногами. Спочатку Вас вразить ідилічна панорама Колочави з великих пасовищ над селом.

Далі почнуть переглядатися горганські хребти, підперезані осіннім лісом. На підйомі Ви насолодитеся грою сонячних променів, що пробиваються крізь густі червоні крони.

Перед виходом на хребет Ви пройдете ще один карпатський екотоп — полонину, в цю пору року руду та вітряну.

Ну і під кінець - знайомі кам'яні розсипи, види на всі 4 сторони, села, тумани та хмари під ногами, почуття перемоги, радості, гордості… почуття ВЕРШИНИ.

>> Горгани — масив в Українських Карпатах, в якому вершини вкриті кам'яними розсипами, або греготами. Це порівняно молоді гори, на яких ще не закінчився процес ґрунтоутворення (наприклад, на Чорногорському хребті греготи вже поросли травами та чагарником). На горганських камінні живуть лишайники, розфарбовуючи їх у яскраві жовті, оранжеві та салатові плями. Жодна горганська вершина не досягає позначки 2000 метрів, але маршрути сходжень у цьому регіоні відрізняються крутими та стрімкими наборами висоти, так що фіз.активності вистачить навіть для дуже бувалих туристів:)

Стримба — одна з небагатьох вершин України, з якої видно практично всі Карпати.

Ввечері за бажанням групи можна сходити в лазню, відпочити та поспілкуватися, або навіть організувати гриль ;) 👣 11 км; ↑↓ 1060м.

Що ж, ми добре прогулялися, тепер можна і на культурну програму відволіктися. Колочаву називають «селом Десяти музеїв», і така кількість пам'яток у населеному пункті на 7000 мешканців просто дивовижна! Значить, Колочаве є про що розповісти світові.

>> Перші колочавські поселенці приходили сюди у пошуках волі від господарів та податей. Село прославилося завдяки Ніколі Шугаю – карпатському «робін гуду», про яке писав відомий чех Іван Ольбрахт. У книгах Шугай та його ватага крала у багатих і роздавала бідним, хоча місцеві подейкують, що Миколай був звичайним розбійником. Про багатство банди ходять легенди, одна з яких свідчить, що золото заховано на схилах знайомої нам Кам'янки.

Спершу оглянемо дві традиційні гуцульські церкви-музеї, обидві віком понад 500 років. Фінальним акордом нашого осіннього походу стане знамените «Старе Село» – етнографічний музей просто неба. Це, напевно, найкраще місце у Карпатах для вивчення історії та традицій гуцульщини. Тут відтворені різні будинки з інтер'єрами в залежності від професії господаря: є єврейська корчма, пастухова колиба, школа і навіть жандармерія!.. Дивовижне місце, зроблене з умінням та любов'ю. На території музею знаходиться вузькоколійка з паровозами та вагончиками різного призначення. Цю ж/д гілку угорці та росіяни використовували для транспортування лісу, а зараз її ділянку реставрували та зібрали в музеї найцікавіші експонати різних часів.

Після огляду та екскурсії на нас чекає приємний бонус — заїдемо в гості до бурих ведмедів! І це не просто якийсь зоопарк, а центр реабілітації, де ведмедики мають великі вольєри-території. Тварини почуваються як удома. Ми зможемо поспостерігати за поведінкою бурих ведмедів у максимально природному середовищі. Тут знаходять притулок ведмеді, травмовані жорстоким поводженням людей: після цирків, ресторанів та «веселих» розваг. Їх тут годують, лікують, стежать за безпекою середовища.

Після ведмедів заскочимо на озеро Синевир – перлину Карпат. Зараз це, мабуть, найпопулярніше озеро Західної України, і не дарма. Воно дуже гарне!

Виїжджаємо до Воловця, де наш осінній похід у Карпатах закінчується. Сідаємо на поїзд додому, забираючи із собою спогади про красу золотих Карпат та багатство Гуцульщини.