Великий ґайд Колумбією: що подивитися та спробувати в країні з двоякою репутацією

Що ти знаєш про Колумбію? Люди у світі продовжують жити стереотипами про наркоманів, викрадення та вбивства, орієнтуючись на серіал "Narcos" і обминаючи країну з «дурною репутацією». Спойлер: сьогодні міф про те, що людей у ​​країні викрадають мало не на виході з літака — лише міф. Колумбія вже не перший рік розвивається, впевнено повертаючи собі позитивний імідж.

Великий ґайд Колумбією: що подивитися та спробувати в країні з двоякою репутацією

Це країна, яку уславив у своїх творах Габріель Гарсія Маркес. Край танців, гостинності, яскравих будиночків та щедрої на сюрпризи природи. Чому варто відвідати країну Ескобара та Маркеса, а також куди вирушити за враженнями, поділилися у статті. 

Коли їхати в Колумбію 

У Колумбії температура стабільна цілий рік, але залежить від висоти місцевості. Наприклад, у прибережних містах температура тримається на позначці +30 °C, а в Боготі, столиці Колумбії на висоті 2600 м — 15–20 °C. 

Єдине, на що варто звернути увагу під час планування поїздки — на високий сезон (триває з грудня до березня), коли в країну з’їжджаються туристи, та сезон дощів, що випадає на квітень-травень та жовтень-листопад. Але навіть у цей час сильні зливи не тривають цілий день.

Ми радимо планувати подорож до Колумбії у період з червня до серпня. Це не пік туристичного сезону, а не спекотна погода відмінно підійде для комфортних вилазок до Анд, експедицій в Амазонку або для чілу на кавових плантаціях. У цей же час колумбійці традиційно влаштовують кілька великих фестивалів: Salsa Festival, Colombiamoda Fashion Week та Міжнародний фестиваль флористики La Feria de las Flores у Медельїні, а також Свято морепродуктів і гастрономії Fiesta del Mar у Санта-Марті. А в липні до тихоокеанського узбережжя припливають кити.

Колумбія

Пустеля Татакоа (Tatacoa Desert) у Колумбії

Чому варто відвідати Колумбію 

Тур у Колумбію — оптимальний варіант для тих, кому набридла Південно-Східна Азія або хочеться двіжу й веселощів, а не сірості за вікном. Тут тобі відкриється новий світ, який раніше ти міг побачити лише в телевізорі: міста, що відбивалися від піратів, неосяжні природні заповідники й непролазні джунглі, захопливі краєвиди з гір та пляжі, до яких потрібно дійти заповідником з мавпами та екзотичними птахами.

Це країна різноманітності: пейзажі, етнічний склад населення, традиції та гастрономія тут відрізняються від регіону до регіону. Картахена, Богота, Медельїн, степи Лос-Льянос, Амазонія або тихоокеанське узбережжя — це різні планети. Таке багатство пояснюється унікальним кліматом та контактами з іспанськими, індіанськими та африканськими традиціями — останні країна «ввібрала» завдяки привезеним рабам.

  • Близько 85% території розташоване нижче 1000 метрів — це «спекотна земля» (tierra caliente), жаркий пояс. Тьєрра кальєнте охоплює нижні частини схилів Колумбійських Анд, узбережжя Тихого океану, Амазонську низовину, Льянос-Ориноко, долину річки Магдалена. Середньорічна температура повітря тут — 24–28 °C. 
  • Вище, на висоті 1000–2000 м над рівнем моря та при температурі 17–24 °C зростає знаменита колумбійська кава та живе значна частина населення. Це зони вічної теплої весни (clima templado). На такій висоті розташований Медельїн та ще 8% території країни. 
  • Вище 2000 м починається тьєрра фріа (tierra fría), «холодна земля», із середньою температурою 11–17 °C і перепадами температур до 20 ° С (вночі температура навіть може опускатися нижче 0 ° C). Тьєрра фріа займає 6% Колумбії. Тут розташована Богота, а мешканці теплих регіонів назвали цю місцевість «морозилкою» (nevera). 
  • Ще вище розташована зона вічного снігу та льоду. Це унікальна екосистема гірської тундри (los páramos) та снігових піків (los nevados). Таких піків у Колумбії шість, найвищі — Христофора Колумба (5776 м) та Симона Болівара (5775 м) — розташовані на карибському узбережжі.

Середньостатистичний мешканець «спекотної землі» розслаблений, повільний і навіть лінивий. Жінки цієї місцевості, згідно зі стереотипами, танцюють, голосно говорять і багато сміються. Усюди звучить музика — сальса, вальєнато, реггетон — і закликати до дотримання закону про допустимий рівень шуму тут марно. А el cachaco (качако), корінні жителі Боготи — їхня повна протилежність: більш стримані, інтелігентні, ще з кінця XIX сторіччя їх вважали антиподом мешканців інших міст Колумбії.

Стереотипний el paisa (паїса), житель регіону Антіокії та «Кавового поясу», винахідливий, працьовитий, прагне успіху та багатства. Про особливості характеру paisas навіть є міф: вони походять від євреїв, що втекли з Іспанії. Сучасні дослідження ДНК не довели цю теорію, хоча самі paisas намагаються виділитися на тлі жителів інших регіонів та сильніше відрізнятися від індіанців.

Колумбія

Співробітник кавової ферми Recuca, Recorrido De La Cultura Cafetera

Що відвідати в Колумбії: від найвищих у світі пальм до пляжів Баунті

Ми розібралися, що Колумбія — країна розмаїття й краєвидів від пустель до засніжених шапок гір. Куди поїхати, якщо ти в країні вперше, з власного досвіду розповіли фаундери сервісу пошуку емоцій FLIXESS. 

Саленто 

Чарівність Колумбії — у маленьких барвистих містечках. Саленто — одне з них. Найтуристичніша пам’ятка тут — площа, у центрі якої розташований невеликий парк із кафешками, магазинчиками та лавками сувенірів. Але за своїм досвідом знаємо: найцікавіше в таких містечках — тинятися вулицями, засіяними яскравими будинками. Здається, всі вони пофарбовані в різні кольори.

До речі, саме в Саленто ми скуштували відомий колумбійський напій: гарячий шоколад із сиром. Розплавлені «ласощі» потрібно виловлювати ложкою.

Колумбія

Вулиці Саленто

До речі, Саленто — одне з найвідоміших містечок кавового трикутника, яке складається з департаментів Кальдас, Рісаральда, Кіндіо та півдня Вальє-дель-Каука.

Щоб познайомитись із процесом вирощування кави, рекомендуємо відвідати плантацію Finca Las Acacias біля Саленто. Дістатись туди можна пішки або на джипі-вілісі, відстань від головної площі міста — 3,5 км. Вартість екскурсії на фермі — $5–10. У суму входять кава та десерт. Тут також можна придбати каву в пакуванні: у зернах або мелену.

Цікавий факт: довгий час практично вся кава в Колумбії експортувалася, а тому місцеві у плані напою взагалі не гурмани. Досі понад 70% йде на експорт, а місцеві часто п’ють чорну каву «тінто» без цукру, яка на смак нагадує розчинну каву з супермаркету. Отже, кавомани тут можуть сильно розчаруватися. 

Кавова ферма в Колумбії Кавова ферма в Колумбії

Кавова ферма в Колумбії

Долина Кокора

Тут росте воскова пальма — національний символ Колумбії та за сумісництвом найвища пальма у світі. Її висота досягає 70 м. Повноцінне дерево зростає за 50 років, а вік деяких пальм у Кокорі — 200 років. На тлі задертих серпанком зелених пагорбів тонкі та довгі пальми виглядають містично. Їх віск у давнину використовували для виробництва свічок та мила. Сьогодні рослини перебувають під загрозою зникнення через вирубку лісів.

Дістатися до долини можна із Саленто на джипі. Транспорт відправляється від головної площі кожні 60 хвилин. А в заповіднику Reserva Natural Acaime неподалік можна побачити колібрі. «Бьордвотчінг» обійдеться в $5, у вартість входить напій.

Колумбія

Cocora Valley

Національний парк Тайрона

Парк Тайрона розташований у карибському регіоні за 34 км від Санта-Марти. Це територія близько 12 тис. га джунглів, піщаних пляжів та рифів з більш як 100 видами коралів, риб та молюсків.

Перш ніж вибрати місце для пляжного відпочинку, проконсультуйся зі співробітниками парку. У Тайроні за кілька метрів від берега проходять небезпечні морські течії. Безпечні для купання пляжі обладнані стоянками, мангалами та навісами.

До Національного парку Тайрона можна дістатися сушею з найближчого міста Санта-Марта і по воді — з рибальського села Таганга. Туристи часто приїжджають сюди з наметами та пересуваються від пляжу на пляж крізь джунглі. Збір за вхід становить близько $17. На території заповідника немає luxury-готелів, зате збудовані комфортні бунгало, наметові кемпінги та дерев’яні екоготелі. Якщо ти збираєшся до парку Тайрона з наметом, можеш не тягнути з собою теплі спальники — температура тут майже не падає.

Парк Тайрона Парк Тайрона

Парк Тайрона

Загублене місто (Ciudad Perdida)

З парку Тайрона можна дістатися колумбійського Мачу-Пікчу — Загубленого міста в горах Сьєрра-Невада. Це руїни поселення культури Тайрона, яке, на думку вчених, засноване на 650 років раніше від перуанського Мачу-Пікчу.

Близько 50 років тому розкрадачі поховань виявили кам’яні сходи в горах посеред джунглів — так вони натрапили на покинуте місто. Сьогодні всі охочі можуть вирушити туди в рамках 4–6-денного треку крізь джунглі (ціна від $300). Похід передбачає дистанцію близько 52 км із рюкзаком та ночівлями в гамаках або наметах на спеціальних стоянках. 

Загублене місто Загублене місто

Загублене місто

Різнобарвна річка Каньйо-Кристалес (Caño Cristales) 

У глибині гірського масиву Сьєрра-де-ла-Макарена знаходиться Каньйо-Кристалес, або «річка п’яти кольорів». У її ложі зустрічаються жовтий, блакитний, зелений, чорний та червоний кольори. Вода в річці така чиста, що дно видно навіть на великій глибині.

Влітку сонце висушує рослину Macarenia clavígera, і вода в Каньйо-Кристалес набуває насиченого червоного кольору. Це рідкісна квітуча водяна рослина, вона присутня лише в декількох тропічних кліматах світу. Жовте, чорне, блакитне та зелене забарвлення з’являється завдяки водоростям, мінеральним відкладенням та ендемічним видам рослин.

Період буяння фарб триває з червня до листопада. У цей час через наплив туристів потрібно бронювати відвідування Каньйо-Кристалес заздалегідь: лише 200 туристам на день дозволено відвідувати це місце. Крім того, для входу до національного парку тебе повинен супроводжувати сертифікований гід. Найкращий спосіб дістатися до Ла-Макарени (найближчого до парку населеного пункту) — повітрям з Боготи (1 година), Медельїна (1 година 45 хвилин) та Вільявісенсіо (50 хвилин).

На території національного парку Серранія-де-ла-Макарена також розташовані три великі екосистеми Колумбії: тропічні ліси Амазонки, гірський хребет Анд та рівнини саван у Східному Льяносі. Тут мешкає понад 500 видів птахів, 100 видів рептилій, понад 2 000 видів рослин та понад 1 200 видів комах.

Територія національного парку Серранія-де-ла-Макарена Територія національного парку Серранія-де-ла-Макарена

Територія національного парку
Серранія-де-ла-Макарена

Скеля Ель-Пеньйон-де-Гуатапе 

Ель-Пеньон-де-Гуатапе розташована між містечками Ель-Пеньол та Гуатапе. На цих територіях у давнину жили індіанці племені тахаміс, які поклонялися рибі Батоліто. Згідно з легендою, вона вистрибнула з моря, щоб захистити їх від гніву богів і скам’яніла у бою.

Висота скелі — 220 м, при цьому 2/3 каменю знаходиться під землею. Вважається, що її вік — понад 70 млн. років. У скелю вмонтовано 644 сходинок з бетону, які здалеку нагадують шнурівку — нею начебто зашили тріщину на ідеально гладкому камені, відполірованому дощем та вітром. Для підйому на скелю знадобиться зручне взуття й хороша фізична підготовленість — навантаження рівноцінне підйому на 35 поверх пішки.

До самого містечка Гуатапе також варто завітати — за словами місцевих, яскравіших будиночків у Колумбії не знайти. Будинки тут прикрашені малюнками zócalos, за якими можна визначити, чим займається його власник. Плюшки — значить, у будинку жив або продовжує жити пекар, черевик — на будинку шевця тощо.

Гуатапе Гуатапе Гуатапе Гуатапе

Гуатапе

Міста Колумбії: куди варто поїхати крім столиці

Архітектура Колумбії — це мікс історичного та сучасного. На неї сильно вплинули стилі інших країн: Іспанії, Великобританії, Індії та африканських. Ти знайдеш тут доколумбову, колоніальну, республіканську, модернову та сучасну архітектуру. А в окремих містах, наприклад, Калі — бетонні блокгаузи з товстими стінами, куленепробивними вікнами та конструкціями безпеки.

Внутрішні стіни таких будинків настільки товсті, що в них вбудовували приховані проходи для сейфів із золотом, коштовностями, грошима, зброєю та кокаїном. Зараз у будинках розміщуються урядова адміністрація, суди, в’язниці, поліційні дільниці та військові бази. 

Колумбія

Бункер Fiscalia

Зібрали топ-3 міста Колумбії, які варто відвідати під час подорожі країною: 

  1. Картахена. Місто знаходиться під охороною ЮНЕСКО та вважається найбільш безпечним у країні, тому гуляти тут можна навіть після настання темряви. Воно яскраве й гарне, з колоніальними будинками, ресторанами карибської кухні та місцевими афроколумбійськими жінками у пишних спідницях та вазами фруктів на головах. Щоб Картахена продовжувала виглядати як місто з картинки, місцевим заборонено міняти дерев’яні вікна на пластикові, вішати на фасад рекламні банери та кондиціонери.

    Стару частину міста — Сентро-Амуральядо — обнесено стіною та закрито для автотранспорту. Усередині розташовані храми та колоніальні особняки XVI–XVIII сторіч. Підніми голову і розглядай балкони — щороку в Картахені навіть обирають найгарніший балкон. Але не одними балконами міряються картахенці: дверні ручки тут — справжній витвір мистецтва. А для місцевих це показник соціального статусу та вид діяльності господаря будинку. Наприклад, лев означає, що у будівлі жив військовослужбовець, а змію вішали юристи.

  2. Медельїн. З «найнебезпечнішого міста світу» Медельїн перетворився на комфортний мегаполіс. Приємна температура цілий рік (близько 27 °C), розвинена інфраструктура, стильні ресторани та коворкінги, а навколо — Анди. Приїжджаючи сюди, складно не поїхати у Комуну 13 — район, який у 80–90-х роках був важливою точкою на карті наркоторговців, наводив жах на місцевих жителів, а зараз перетворився на символ трансформації міста. Добиратися до Комуни краще на метро: проїхатися до станції Сан Хав’єр, звідки пересісти на канатну дорогу лінії G.
    Медельїн Медельїн Медельїн Медельїн

    Місцева архітектура — суміш різноколірних будиночків
    з дахами кольору охри, фавел та колоніальних будівель 

  3. Аракатака. Це невелике місто у регіоні Карибського басейну, розташоване за 70 км від Санта-Марти й за 144 км — від Картахени. Здавалося б, воно не дуже примітне — якщо не одне «але»: це батьківщина Маркеса й прототип Макондо з роману «Сто років самотності». Твір заснований на реальних подіях з історії Аракатаки та життя сім’ї письменника.

    З 2010 року тут працює Будинок-музей засновника «магічного реалізму». Його відтворили за дитячими спогадами письменника, його описами, а також за свідченнями близьких людей і сусідів. Музей щомісяця відвідують близько 500 туристів.

    Будинок-музей Маркеса Будинок-музей Маркеса Будинок-музей Маркеса

    Будинок-музей Маркеса

У 80-ті місцеві мріяли втекти з Колумбії до Венесуели. Тепер усе навпаки. Міністерство туризму Колумбії взяло до уваги світову славу небезпечної країни та почало боротися зі злочинністю. А згодом для розвитку туризму навіть оголосило, що «єдиний ризик у Колумбії — це бажання залишитися». І це правда! Виїжджати з країни з мальовничою природою, привітними місцевими та цікавою культурою було нелегко.

Якщо в атмосферу вічного свята хочеш поринути й ти — шукай авторські тури в Колумбію за посиланням. Або підписуйся на розсилку, щоб першим дізнатися про акції. До зустрічі в країні сальси, заповідників та цікавої історії! :)

Коментарі