Збаразький замок
Є замки, що майже фізично пахнуть порохом і великою історією. Саме таким є замок у Збаражі. Зведений у 1626–1631 роках князями Збаразькими за проєктом італійських архітекторів, він став справжнім тріумфом ренесансної військової інженерії: квадрат 88 на 88 метрів, бастіони по 23 метри заввишки, стіни товщиною до півтора метра, рів завширшки 40 метрів і підземні ходи, що вели до криниці глибиною 70 метрів. Це був не просто замок – це була математично вивірена машина оборони, палац у серці фортеці, де кожен камінь працював на виживання. У 1649 році над цими мурами гуркотіли гармати, а земля тремтіла від облоги – понад шість тижнів козацьке військо разом із татарами намагалося прорватися всередину. Фортеця вистояла, а події тієї облоги згодом увічнив у романі «Вогнем і мечем» нобелівський лауреат Генрик Сенкевич. Сьогодні у понад 25 залах – зброя, стародруки, сакральне мистецтво, лицарські обладунки, підземелля з темницями й містичні історії про замуровану Анну, чий плач нібито й досі лунає після опівночі. Велика Зелена і Мала Жовта вітальні. Оливкова та Блакитна їдальні. Мармуровий хол. Дзеркальна зала. Камінна кімната. Органний зал... Коли ви переходитимете міст і заходитимете у надбрамну вежу, одразу відчуєте: тут історія дивиться просто в очі!
Вишнівець
Епоха, що застигла у камені. Замок у старовинному Вишнівці – неймовірна історична перлина! Колись великий князь литовський Вітовт передав ці землі Дмитру Корибуту. Саме тут, на стрімкому березі Горині, виріс перший оборонний замок, що століттями стримував татаро-турецькі навали. У 1640-х Ярема Вишневецький перетворив його на потужну фортецю з монастирем кармелітів як частиною єдиної оборонної системи. Та справжній злет розкоші настав у XVIII ст., коли Міхал Сервацій Вишневецький звів величний палац, а згодом Мнішеки надали йому королівського блиску. Симетрична П-подібна композиція, курдонер із партерним парком, ризаліти з трикутними фронтонами, портики тосканського ордера – архітектура пізнього бароко і класицизму тут звучить як урочиста фанфара. Тож не дивно, що в 1848 році Оноре де Бальзак, побувавши у Вишнівці, назвав резиденцію і парк «малим Версалем». У цих залах бували Іван Мазепа, король Станіслав Понятовський, Леся Українка – і кожен залишав тут частинку історії. Вишнівецький палац пережив війни, пожежі, гестапо, штаби армій, занепад і перебудови. Його реставрував сам Владислав Городецький – автор київського «Будинку з химерами». Колекції розійшлися музеями Києва, Варшави, Відня, бібліотека загинула, але дух величі залишився. Сьогодні це частина заповідника «Замки Тернопілля» – із відновленою дзеркальною залою, старовинними брамами та парком на двох терасах, де збереглася кам’яна лавиця, на якій, за легендою, малював Шевченко. Вишнівець – це місце, де українська історія звучить по-королівськи гучно. І якщо ви шукаєте локацію, що поєднує драму, розкіш і велич – вам саме сюди!
Тернопіль
Старовинне галицьке місто приваблює туристів пам’ятками сакрального будівництва: оборонною церквою Воздвиження (XVII ст.), церквою Воскресіння Хрестового (1602р.) та Кафедральним Собором Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (колишній Домініканський костел) (1749р.). До наших днів дійшов також і Тернопільський замок (XVI ст.), який можна оглянути прогулюючись на теплоході тернопільським ставом.
Микулинці
Одне із найстаріших міст Західної України, вперше згадане у “Повчанні Володимира Мономаха” (1096р.), має чим похвалитися перед найвибагливішими туристами. Центральною спорудою містечка є квадратний в основі замок Сенявських-Йорданів (1550р.), який зберіг вежі у трьох кутах. До наших днів дійшов розкішний бароковий костел Святої Трійці (1779р.), який збудований за зразком катедрального собору у Дрездені, і вражає своєю величчю та досконалими формами. У центрі Микулинців зберігся палац Потоцьких-Конопко (1760-1815р.), що був перебудований під санаторій для лікування сірководневими водами, що здавна прославили цей край. На території селища знаходиться ВАТ “Бровар”, він варить 16 сортів запашного і поживного напою, яке вариться тут з 1698р. із доброї джерельної води та екологічно чистої сировини. Більшість мешканців Тернопільщини не визнають інші пива крім “Микулинецького”, тому пропонуємо придбати декілька пляшок, щоб самостійно переконатися у цій істині.
Ішків
Запрошуємо в інтерактивний музей “Камертон”, у якому зібрані понад 200 музичних інструментів з усіх континентів з більш як 80 країн світу. Тут не лише цікаво розповідають про експонати і демонструють їх гру, а й дають всім охочим пограти на них. Особливо зацікавлює гостей музичний інструмент із водопровідних труб, який створив засновник музею музикант Петро Катола.
Теребовля
Столиця давньоруського князівства, одне із найстаріших поселень Галичини, вперше було згадане у “Повісті временних літ” (1097р.), є одним із найцікавіших міст Тернопілля. Головною туристичною родзинкою Теребовлі є замок (1631р.), який збудований на високій горі і вражає товщиною своїх стін, яка місцями досягає 4-5 метрів та велетенською вежею. Цікавими для огляду є також оборонна церква Св. Миколая (XVI ст.), ренесансний костел Внебовзяття Діви Марії (1635р.) монастиря кармелітів, а зараз церква Володимира, класицистична ратуша (XIX ст.) та симпатичні вілли (ХІХ-ХХ ст.). Оригінальним є костел Св. Петра і Павла (1924р.), який збудований у рідкісному для України стилі римських базилік раннього християнства.
Театралізована факельна екскурсія “Нічна екскурсія з князем Теребовлянським”
Під час екскурсії гості міста знайомляться із легендарними сторінками історії фортпосту Західної України. Ви огляните руїни останнього Теребовлянського замку, збудованого жорстоким старостою повіту Олександром Балабаном в 1632 році у дуже швидкий термін. Ви почуєте про неймовірну історичну подію, пов’язану з теребовлянською “Жанна д’Арк”, яка зупинила турецьку навалу в осінь 1675 року, на чию честь встановлено пам’ятник з двома кинджалами біля замку. А також зануритесь в новорічну атмосферу сеhtдньовічного міста у світлі факелів та різдвяних вогнів.