Різдво в Каппадокії | Трекінг в долині Гереме

Інструктор зустрічає туристів в Гереме. В аеропорту Вас чекатиме трансфер прямо в справжній печерний готель, так що дістатися не важко. На збір групи відведено весь день, але радимо прилетіти раніше, адже на сьогодні у нас вже заплановані перші активності. Після заселення вирушаємо на екскурсію в музей під відкритим небом. Оглядаємо відокремлені келії ченців, монастирські комплекси і чудові печерні церкви з кращими в регіоні розписами. Тут же вперше познайомимося з історією і геологією Каппадокії. На обід сходимо в ресторан і почнемо вивчення турецької кухні, а заодно зустрінемо учасників, які прибули пізніше. Далі піднімемося на оглядовий майданчик над Гереме, звідки відкривається знаменитий вид на долину і село. Взимку тут особливо красиво: затишні подушки снігу, іскри під м'якими променями, кокетливо розмістились на кам'яних грибах і скельних будиночках.

Прокидаємося до світанку, одягаємося тепліше, беремо з собою фототехніку і гарний настрій - адже нас чекає ПОЛІТ! Трансфер забирає нас з готелю і везе до кулі. Ми побачимо процес наповнення кулі гарячим повітрям і момент зльоту, після чого сідаємо в кошик і піднімаємося в небо. Навколо парять сотні інших куль, далеко внизу розкинулася прекрасна Каппадокія. Над Ерджіясом встає сонце, розфарбовуючи пейзаж яскравими фарбами. Друзі, це одна з кращих в світі локацій для польоту, це МРІЯ, яку треба втілити в життя. А тим більше на Різдво, коли мрії повинні збуватися 😉

Спускаємося, їдемо в готель, снідаємо і збираємо рюкзачки на денний перехід - починається трекінгова частина програми. Йдемо вгору по Голубиній долині в сторону величної скельної фортеці Учхисар. По дорозі милуємося ландшафтами і звикаємо до незвичайних форм вулканічних утворень. Навколо Учхисар перебували голубники древніх, їх прикрашали вигадливими барельєфами і розписами, як житлові приміщення. У Учхисар піднімемося на фортецю, видовбану в скелі ще хетами десь 2000 років тому або трохи раніше)). Всередину зараз не пускають через можливість обвалу, а ось озирнутися з вершини цілком можна.

Прогуляймося мощеними вуличках селища, заглянемо в будинок-музей в пашабагларе (місцева назва кам'яних стовпів-останців), пообідаємо. До речі, каппадокійська кухня трохи відрізняється від турецької, тут є автентичні страви типу тести кебаба, який подається в горщику абсолютно особливим чином: на вогні під хлібною кришечкою, яку офіціант при вас розбиває. Треба пробувати обов'язково!

Далі за графіком «та сама» Долина Любові, де пашабаглари мають дуже впізнавану форму :). Детальніше про легенди долини гід розповість на місці, хоча особливих місцевих легенд тут немає, а ось сучасники наші дещо придумали 😁.

* Спуск в Долину Любові крутий, тому якщо буде слизько, пройдемо трек по верху і оглянемо пашабагі (пашабаг лари) звідти. Їх дуже добре видно, так що Ви нічого не втратите. Рішення буде приймати гід на місці по погоді.

Їдемо в древній підземний мегаполіс Деринкую. Є думка, що його побудували майже за 2000 років до нашої ери! Він вміщував 20 000 чоловік, їх домашніх тварин, їжу і начиння. Уже розчищено 8 ярусів Деринкую, нижній знаходиться на глибині 60м. Але вчені вважають, що ярусів може бути 12 або навіть більше, а зараз досліджено всього 15% цього дивного міста. Поки невідомо хто ж побудував Деринкую: хетти, фрігійці або перси. Є навіть думка, що це сталося за указом Ахурамазди, верховного бога зороастрійців.

У мегаполісі було все необхідне для автономного життя: налагоджена система вентиляції в кожній кімнаті, загальна кухня, стайні, збройові склади, давильні преси, церква, духовне училище і навіть кладовище. У V столітті нашої ери тут знайшли притулок християни, а в VIII ст. місто було покинуте. Але побачити це все набагато цікавіше ніж прочитати, так що записуйтеся в тур і давайте з нами!

Їдемо в каньйон Іхлара, де знаходяться найбільш вражаючі церкви і монастирі. Хоча люди жили тут давно, але ранні християни примудрилися перетворити цілі каньйони в храмові комплекси, якими зараз і славиться Каппадокія. Тільки в Іхлара налічується 105 релігійних об'єктів. Трекінг тут цікавий, можна оглянути церкви і помилуватися фресками, яким майже 1000 років. В Європі практично немає настільки стародавніх артефактів і здається неймовірним, що можна їх знайти на території мусульманської Туреччини. Виходить символічно - святкувати Різдво в цих місцях.

Останнім відвідаємо Селіма - найвищий скельний монастир Туреччини, побудований вже в Візантійську епоху. Побродимо під грандіозними кам'яними склепіннями, помилуємося різьбленими орнаментами і повертаємося в готель відпочивати.

Сьогодні ми відвідаємо найзагадковіші і мальовничі куточки Каппадокії. Почнемо трекінг з крутої ущелини, яка нагадує знаменитий the Narrows в Зайон, США. Місцями навіть прокладені дерев'яні сходи - без них не пройти. Інструктор покаже спуск в підземні тунелі, видовбані чортзна коли. Люди по ним переходили з одного скельного міста в інший, не з'являючись на поверхні. Таких тунелів дуже багато, але вони занедбані і загублені, завалені і не реставровані. А шкода, адже бродити ними дуже атмосферно.

Виходимо в Долину Мечів, заглядаємо в скельні поселення і церкви, фотографуємося (фотки звідси виходять саме те що треба) - місце впізнаване і прекрасне. Побачимо різнокольорові формації Рожевої Долини, шикарні розписи і дикі виноградники. Тут як ніде можна вникнути в побут людей, які колись населяли печери, посидіти на їх кам'яних ліжках, заглянути в комори, побачити жорна віком 1000 років, оцінити масштаби незвичайного зодчества.

>> В регіоні немає лісу, з якого можна будувати житла. Зате основна гірська порода - вулканічний туф. Він настільки м'який, що його можна обробляти сокирою і пилкою. Через якийсь час від контакту з повітрям туф твердне. Видовбати місто в скелі було найпростішим рішенням в цих краях. Зараз турки використовують для будівництва туфові блоки, хоча до цих пір багато старих скельних кімнат служать їм коморами. До речі, з туфу побудований Єреван, званий «рожевим містом» через характерний відтінок породи на заході.

Повертаємося в Гереме, обідаємо і відправляємося на прогулянку на квадроциклах. У програмі поїздка уздовж Рожевої долини в напівзруйноване селище Чавушин. Величезна скеля поїдена кімнатами як швейцарський сир! Є навіть цілий храм з арками і колонадами, в який можна залізти. Чавушин пару десятків років тому обвалився, але до сих пір кілька місцевих живуть в збережених кімнатах і прилаштовують до руїн нові будинки! Далі їдемо на оглядовий над знайомою Долиною Любові, але вже з іншого боку. Борознячи простори Каппадокії, з вітерцем повертаємося в Гереме. Останній пункт програми - відпочинок в турецькому хамамі і святкова вечеря.

Сьогодні можна планувати виліт додому. Ми відвідали ВСІ топові локації, залишилося ще пару необов'язкових розваг на вибір. Бажаючим гід організовує кінну прогулянку (зазвичай тут катають по Долині Мечів). Місцеві пишаються своїми кіньми, тут розводять особливу їх породу. Якщо у більшості буде пізній виліт, можна поїхати до трьох Пашабаг ларам в долині Монахів, які вважаються візиткою Каппадокії. Після всього побаченого вони не дуже вражають, зате на фотці виглядають переконливо :)

На цьому наш різдвяний тур підійшов до кінця. Прощаємося з Каппадокією і новими друзями і вирушаємо в Кайсері.